Іршавський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іршавський район

ІРША́ВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у центральній частині Закарпатської області. Утвор. 1947. Пл. 0,94 тис. км2. Насел. 100 905 осіб (2001, складає 103,9 % до 1989): українців – 98,1 %, росіян – 0,9 %, угорців – 0,3 %, словаків – 0,3 %. У складі р-ну – м. Іршава та 46 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Хмільник, Іршава, Білки, Приборжавське, Бронька, Кужниця. Лежить у межах Полонинського та Вулканічного хребтів, Іршавської улоговини і Закарпатської низовини. Поверхня низовинна, передгірнорівнинна, низькогірна. Корисні копалини: буре вугілля, лігніт, мінерал. фарби, каолін, вапняки, мармур. Є джерела мінерал. вод. Річки бас. Дунаю: Боржава з притоками Іршава та Кушниця. Ґрунти переважно буроземно-підзолисті, дерново-буроземні і дернові опідзолені, зустрічаються лучні та болотні. Ліси та лісові насадження займають понад 60 % тер. (бук, дуб, ясен, ялина, граб, липа, вільха). У І. р. – заг.-держ. значення заг.-зоол. Річанський заказник, геол. заказник Зачарована долина, гідрол. пам’ятка природи Чорне болото, Нац. природ. парк «Зачарований край», місц. значення заказники Гат (зоол.), Ріка (іхтіол.), пам’ятки природи Берека європейська, Липи вікові (5 екземплярів; обидві – ботан.), Озера на полонині Боржави (5 шт., урочище Репинне; гідрол.). Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. С.-г. угіддя складають 37,37 % від заг. пл. р-ну: орні землі – 16,34 %, багаторічні насадження – 3,76 %, сіножаті – 6,98 %, пасовища – 10,29 %. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, виноград. У р-ні – 63 заг.-осв. школи, Довжан. екон. коледж ім. В. Якуба, 57 дитсадків, Будинок дит. творчості; 45 б-к, рай. Центр культури і дозвілля, 45 сільс. клуб. установ, 6 муз. шкіл, кінотеатр, Іршавський історико-краєзнавчий музей; центр. рай. лікарня, 4 дільничні лікарні, диспансер, 5 поліклінік, 14 амбулаторій, 25 фельдшер.-акушер. пунктів; протитуберкульоз. санаторій, 2 турбази, турист. спорт.-оздоров. центр. Виходить г. «Нове життя». Функціонує 16 нар. колективів худож. самодіяльності. На тер. р-ну діють 3 православні жін. монастирі (села Приборжавське, Дубрівка, Кушниця), 1 чол. УГКЦ (с. Імстичеве), 1 жін. РКЦ (с. Довге). Виявлено поселення праслов’ян. культури, стоянку нім. племен, низку давньорус. городищ. Збереглися руїни Брон. і Довжан. замків, дерев’яні церкви у селах Дешковиця, Івашковиця і Локіть (16–17 ст.), Михайлів. церква-монастир ЧСВВ та церква св. Богородиці у с. Імстичеве (18 ст.). Видатні уродженці: чл.-кор. НАНУ – математик В. Фущич (с. Сільце) та мовознавець В. Німчук (с. Довге); математики М. Бабич (с. Заріччя), М. Городній (с. Кушниця), фізики М. Гайсак (с. Дунковиця), О. Ґецко (с. Кушниця), Ю. Попик (с. Довге), біолог О. Гойда (с. Брід), хіміки Є. Переш (с. Осій), В. Станінець (с. Арданове), лікарі С. Варґа (с. Горбок), І. Горзов (с. Імстичеве), В. Зозуляк (с. Суха), історик В. Худанич (с. Сільце), економісти В. Сопко (с. Суха), В. Якуб (с. Довге); письменники С. Білак (с. Лисичеве), Ф. Злоцький (с. Осій), Д. Кремінь (с. Суха), Ю. Мейгеш (с. Великий Раковець), В. Кузан (с. Довге), І. Петровцій (с. Осій), Л. Повх (с. Кушниця), Ф. Потушняк (с. Осій), В. Шкіря (с. Загаття); нар. художник України, акад. НАМУ, майстер декор.-ужитк. мист-ва А. Бокотей (с. Брід), художники В. Бердар (с. Довге), В. Бурч (с. Cмологовиця), І. Дубіш (засл. художник України; с. Лисичеве), А. Ерделі (с. Загаття), М. Митрик (с. Арданове), В. Філеш (с. Бронька), А. Шепа (с. Підгоряни; див. також осередок гончарства – с. Вільхівка); співак (тенор), композитор, нар. арт. України С. Ґіґа (с. Білки), співак (баритон), нар. арт. УРСР І. Попович (с. Осій), співачка (мецо-сопрано), засл. арт. України О. Хархаліс (с. Білки), диригент, композитор, засл. діяч мист-в України В. Гайдук (с. Доробратове); церк. діяч УГКЦ Й. Головач (с. Імстичеве), церк. діяч УПЦ МП Мефодій (Д. Петровцій; с. Приборжавське); важкоатлет І. Фірцак-Кротон (с. Білки). Із с. Довге пов’язані життя та діяльність історика О. Довганича, дит. письменниці Марійки Підгірянки, церк. діяча, дисидента Й. Терелі, живописця Ю. Мошака, композитора М. Машкіна.

Літ.: Пагиря В. В., Пищальник П. П. Боржавське відлуння: Історія Іршавщини та нариси про визначних людей Боржавського краю. Уж., 2001; Кузан В., Пеняк П., Ньорба В. Іршавщина: край зачарованої долини. Уж., 2006.

В. В. Кузан, В. І. Устич

Стаття оновлена: 2011