ІРША́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Закарпатської області. Утворено 1947. Площа 0,94 тис. км2. Населе­н­ня 100 905 осіб (2001, складає 103,9 % до 1989): українців — 98,1 %, росіян — 0,9 %, угорців — 0,3 %, словаків — 0,3 %. У складі ра­йону — м. Іршава та 46 сільських населених пунктів. Залізничні станції: Хмільник, Іршава, Білки, Приборжавське, Бронька, Кужниця. Лежить у межах Полонинського та Вулканічного хребтів, Іршавської улоговини і Закарпатської низовини. Поверх­ня низовин­на, перед­гірнорівнин­на, низькогірна. Корисні копалини: буре вугі­л­ля, лігніт, мінеральні фарби, каолін, вапняки, мармур. Є джерела мінеральних вод. Річки басейну Дунаю: Боржава з притоками Іршава та Кушниця. Ґрунти пере­важно буроземно-підзолисті, дерново-буроземні і дернові опідзолені, зу­стрічаються лучні та болотні. Ліси та лісові насадже­н­ня за­ймають понад 60 % території (бук, дуб, ясен, ялина, граб, липа, вільха). У І. р. — загальнодержавного значе­н­ня загальнозоологічний Річанський заказник, геологічний заказник Зачарована долина, гідрологічна памʼятка природи Чорне болото, Національний природний парк «Зачарований край», місцевого значе­н­ня заказники Гат (зоологічний), Ріка (іхтіологічний), памʼятки природи Берека європейська, Липи вікові (5 екземплярів; обидві — ботанічні), Озера на полонині Боржави (5 шт., ур­очище Репин­не; гідрологічні). Спеціалізація сільського господарства — рослин­ництво зернових і тварин­ництво м'ясо-молочних напрямів. Сільськогосподарські угі­д­дя складають 37,37 % від загальної площі ра­йону: орні землі — 16,34 %, багаторічні насадже­н­ня — 3,76 %, сіножаті — 6,98 %, пасовища — 10,29 %. Головні культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, вино­град. У ра­йоні — 63 загальноосвітні школи, Довжанський економічний коледж імені В. Якуба, 57 дитсадків, Будинок дитячої творчості; 45 бібліотек, ра­йон­ний Центр культури і до­зві­л­ля, 45 сільських клубних установ, 6 музичних шкіл, кінотеатр, Іршавський історико-крає­знавчий музей; центральна ра­йон­на лікарня, 4 дільничні лікарні, диспансер, 5 поліклінік, 14 амбулаторій, 25 фельдшерсько-акушерських пунктів; протитуберкульозний санаторій, 2 турбази, туристичний спортивно-оздоровчий центр. Виходить газета «Нове життя». Функціонує 16 народних колективів художньої самодіяльності. На території ра­йону діють 3 православні жіночі монастирі (села Приборжавське, Дубрівка, Кушниця), 1 чоловічий УГКЦ (с. Імстичеве), 1 жіночий РКЦ (с. Довге). Виявлено поселе­н­ня прасловʼянської культури, стоянку німецьких племен, низку давньоруських городищ. Збереглися руїни Бронського і Довжанського замків, деревʼяні церкви у селах Дешковиця, Івашковиця і Локіть (16–17 ст.), Михайлівська церква-монастир ЧСВВ та церква св. Богородиці у с. Імстичеве (18 ст.). Видатні уродженці: член-кореспондент НАНУ — математик В. Фущич (с. Сільце) та мово­знавець В. Німчук (с. Довге); математики М. Бабич (с. Заріч­чя), М. Городній (с. Кушниця), фізики М. Гайсак (с. Дунковиця), О. Ґецко (с. Кушниця), Ю. Попик (с. Довге), біо­лог О. Гойда (с. Брід), хіміки Є. Переш (с. Осій), В. Станінець (с. Ар­данове), лікарі С. Варґа (с. Горбок), І. Горзов (с. Імстичеве), В. Зозуляк (с. Суха), історик В. Ху­данич (с. Сільце), економісти В. Сопко (с. Суха), В. Якуб (с. Довге); письмен­ники С. Білак (с. Лисичеве), Ф. Злоцький (с. Осій), Д. Кремінь (с. Суха), Ю. Мейгеш (с. Великий Раковець), В. Кузан (с. Довге), І. Петровцій (с. Осій), Л. Повх (с. Кушниця), Ф. Потушняк (с. Осій), В. Шкіря (с. Зага­т­тя); народний художник України, академік НАМУ, майстер декоративно-ужиткового мистецтва А. Бокотей (с. Брід), художники В. Бердар (с. Довге), В. Бурч (с. Cмологовиця), І. Дубіш (заслужений художник України; с. Лисичеве), А. Ерделі (с. Зага­т­тя), М. Митрик (с. Ар­данове), В. Філеш (с. Бронька), А. Шепа (с. Під­горяни; див. також осередок гончарства — с. Вільхівка); спів­ак (тенор), композитор, народний артист України С. Ґіґа (с. Білки), спів­ак (баритон), народний артист УРСР І. Попович (с. Осій), спів­ачка (мецо-сопрано), заслужена артистка України О. Хархаліс (с. Білки), диригент, композитор, заслужений діяч мистецтв України В. Гайдук (с. Доробратове); церковний діяч УГКЦ Й. Головач (с. Імстичеве), церковний діяч УПЦ МП Мефодій (Д. Петровцій; с. Приборжавське); важко­атлет І. Фірцак-Кротон (с. Білки). Із с. Довге повʼязані життя та діяльність історика О. Довганича, дитячої письмен­ниці Марійки Під­гірянки, церковного діяча, дисидента Й. Терелі, живописця Ю. Мошака, композитора М. Машкіна.