Іршавський район
ІРША́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Закарпатської області. Утворено 1947. Площа 0,94 тис. км2. Населення 100 905 осіб (2001, складає 103,9 % до 1989): українців — 98,1 %, росіян — 0,9 %, угорців — 0,3 %, словаків — 0,3 %. У складі району — м. Іршава та 46 сільських населених пунктів. Залізничні станції: Хмільник, Іршава, Білки, Приборжавське, Бронька, Кужниця. Лежить у межах Полонинського та Вулканічного хребтів, Іршавської улоговини і Закарпатської низовини. Поверхня низовинна, передгірнорівнинна, низькогірна. Корисні копалини: буре вугілля, лігніт, мінеральні фарби, каолін, вапняки, мармур. Є джерела мінеральних вод. Річки басейну Дунаю: Боржава з притоками Іршава та Кушниця. Ґрунти переважно буроземно-підзолисті, дерново-буроземні і дернові опідзолені, зустрічаються лучні та болотні. Ліси та лісові насадження займають понад 60 % території (бук, дуб, ясен, ялина, граб, липа, вільха). У І. р. — загальнодержавного значення загальнозоологічний Річанський заказник, геологічний заказник Зачарована долина, гідрологічна памʼятка природи Чорне болото, Національний природний парк «Зачарований край», місцевого значення заказники Гат (зоологічний), Ріка (іхтіологічний), памʼятки природи Берека європейська, Липи вікові (5 екземплярів; обидві — ботанічні), Озера на полонині Боржави (5 шт., урочище Репинне; гідрологічні). Спеціалізація сільського господарства — рослинництво зернових і тваринництво м'ясо-молочних напрямів. Сільськогосподарські угіддя складають 37,37 % від загальної площі району: орні землі — 16,34 %, багаторічні насадження — 3,76 %, сіножаті — 6,98 %, пасовища — 10,29 %. Головні культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, виноград. У районі — 63 загальноосвітні школи, Довжанський економічний коледж імені В. Якуба, 57 дитсадків, Будинок дитячої творчості; 45 бібліотек, районний Центр культури і дозвілля, 45 сільських клубних установ, 6 музичних шкіл, кінотеатр, Іршавський історико-краєзнавчий музей; центральна районна лікарня, 4 дільничні лікарні, диспансер, 5 поліклінік, 14 амбулаторій, 25 фельдшерсько-акушерських пунктів; протитуберкульозний санаторій, 2 турбази, туристичний спортивно-оздоровчий центр. Виходить газета «Нове життя». Функціонує 16 народних колективів художньої самодіяльності. На території району діють 3 православні жіночі монастирі (села Приборжавське, Дубрівка, Кушниця), 1 чоловічий УГКЦ (с. Імстичеве), 1 жіночий РКЦ (с. Довге). Виявлено поселення прасловʼянської культури, стоянку німецьких племен, низку давньоруських городищ. Збереглися руїни Бронського і Довжанського замків, деревʼяні церкви у селах Дешковиця, Івашковиця і Локіть (16–17 ст.), Михайлівська церква-монастир ЧСВВ та церква св. Богородиці у с. Імстичеве (18 ст.). Видатні уродженці: член-кореспондент НАНУ — математик В. Фущич (с. Сільце) та мовознавець В. Німчук (с. Довге); математики М. Бабич (с. Заріччя), М. Городній (с. Кушниця), фізики М. Гайсак (с. Дунковиця), О. Ґецко (с. Кушниця), Ю. Попик (с. Довге), біолог О. Гойда (с. Брід), хіміки Є. Переш (с. Осій), В. Станінець (с. Арданове), лікарі С. Варґа (с. Горбок), І. Горзов (с. Імстичеве), В. Зозуляк (с. Суха), історик В. Худанич (с. Сільце), економісти В. Сопко (с. Суха), В. Якуб (с. Довге); письменники С. Білак (с. Лисичеве), Ф. Злоцький (с. Осій), Д. Кремінь (с. Суха), Ю. Мейгеш (с. Великий Раковець), В. Кузан (с. Довге), І. Петровцій (с. Осій), Л. Повх (с. Кушниця), Ф. Потушняк (с. Осій), В. Шкіря (с. Загаття); народний художник України, академік НАМУ, майстер декоративно-ужиткового мистецтва А. Бокотей (с. Брід), художники В. Бердар (с. Довге), В. Бурч (с. Cмологовиця), І. Дубіш (заслужений художник України; с. Лисичеве), А. Ерделі (с. Загаття), М. Митрик (с. Арданове), В. Філеш (с. Бронька), А. Шепа (с. Підгоряни; див. також осередок гончарства — с. Вільхівка); співак (тенор), композитор, народний артист України С. Ґіґа (с. Білки), співак (баритон), народний артист УРСР І. Попович (с. Осій), співачка (мецо-сопрано), заслужена артистка України О. Хархаліс (с. Білки), диригент, композитор, заслужений діяч мистецтв України В. Гайдук (с. Доробратове); церковний діяч УГКЦ Й. Головач (с. Імстичеве), церковний діяч УПЦ МП Мефодій (Д. Петровцій; с. Приборжавське); важкоатлет І. Фірцак-Кротон (с. Білки). Із с. Довге повʼязані життя та діяльність історика О. Довганича, дитячої письменниці Марійки Підгірянки, церковного діяча, дисидента Й. Терелі, живописця Ю. Мошака, композитора М. Машкіна.


