Ісаков Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ісаков Петро Іванович

ІСА́КОВ Петро Іванович (05(17). 01. 1886, с. Камари, нині Оборонне, підпорядк. Севастоп. міськраді – 28. 04. 1958, Ленінград, нині С.-Петербург) – гітарист, педагог. Гри на гітарі навч. самостійно. Закін. хор. відділ. Муз. уч-ща у Севастополі (1905), де працював хормейстером, виступав у концертах як гітарист. Від 1910 мешкав у С.-Петербурзі (згодом Петроград), удосконалював гру на гітарі, викладав у Нар. консерваторії, т-ві «Маяк». 1916 провів сольний концерт. Від 1920 – у Севастополі, був пом. Л. Собінова, працював у засн. ним Нар. консерваторії. 1922 повернувся до Петрограда, де займався пед. діяльністю, зокрема викладав у 3-му Муз. технікумі, працював над удосконаленням акуст. можливостей гітари, був консультантом ф-ки муз. інструментів ім. А. Луначарського. Вільно володів семи- та шестиструн. гітарами; виступав у ансамблях з видат. співаками того часу, зокрема М. Фігнером, Л. Собіновим, І. Тартаковим, Ф. Шаляпіним. Автор перекладень та обробок для семи- та шестиструн. гітар «Репертуар гитариста…» (Ленинград, 1931–32), обробок п’єс Й.-С. Баха (1934).

Літ.: Вольман Б. Гитара в России: Очерк истории гитар. искусства. Ленинград, 1961.

Т. М. Лебединська

Стаття оновлена: 2011