Ісакович Ісак-Миколай - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ісакович Ісак-Миколай

ІСАКО́ВИЧ Ісак-Миколай (06. 12. 1824, м-ко Лисець, нині смт Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 29. 04. 1901, Львів) – церковний діяч Вірменської Апостольської Церкви. Таємний радник (1890). Від 1844 навч. у Львів. римо-катол. духов. семінарії та на теол. ф-ті Львів. ун-ту. 13 липня 1848 з рук архієпископа С. Стефановича прийняв ієрей. свячення, признач. вікарієм парафіял. костелу у Тисмениці. Від 1849 – вікарій Станіслав. вірм. парафії (нині Івано-Франківськ), від 1861 – капелан у м. Сучава (нині Румунія), від 1865 – парох костелу в Станіславові, від 1877 – Станіслав. декан, від 1882 – архієпископ Львівський. Виступав з полем. статтями й промовами на захист вірм.-катол. обряду, намагався бути посередником у конфліктах між УГКЦ і РКЦ. Почес. д-р Яґеллон. ун-ту (Краків, 1898). Ім’ям І. була названа одна з вулиць Львова (1905–39).

Літ.: Isakowicz-Zaleski T., ks. Arcybiskup ormiański Izaak Mikołay Isakowicz «Złotousty». Kraków, 2000.

Ю. М. Смірнов

Стаття оновлена: 2011