Ісаченко Борис Лаврентійович

ІСАЧЕ́НКО Борис Лавренті­йович (Исаченко Борис Лаврентьевич; 02(14). 06. 1871, С.-Петербург — 17. 11. 1948, Москва) — російський мікробіо­лог, ботанік. Доктор ботаніки (1917), біол. н. (1934, без захисту дис.), професор (1918), академік АН СРСР (1946), УРСР (1945). Заслужений діяч науки РСФРР (1936). Премія ім. К. Бера С.-Петербур. АН (1914). Державні нагороди СРСР. Закін. Микол. гімназію (1891), С.-Петербур. університет (1895). Під час навч. за доруче­н­ням С.-Петербур. товариства природо­знавців і лікарів працював у Херсон. та Бес­сараб. губ. над ви­вче­н­ням пошире­н­ня паразит. грибів. Від 1895 — у Ленінгр. університеті (нині С.-Петербург): 1918–29 — засн. і завідувач кафедри мікробіо­логії; водночас 1902–37 — у Ботан. саду: зав. станції з ви­пробува­н­ня насі­н­ня, від­ділу насін­ництва, від 1917 — директор; від 1920 — ректор С.-г. ін­ституту; 1930–36 — завідувач від­ділу заг. мікробіо­логії Всесоюз. ін­ституту екс­перим. медицини (Ленін­град); від 1939 — директор Ін­ституту мікробіо­логії АН СРСР (Москва). Наукові дослідже­н­ня із заг., с.-г., тех. мікробіо­логії та насін­ництва. Основоположник мор. мікробіо­логії. Ви­вчав пошире­н­ня мікроорганізмів у природі та їхню роль у кругообігу сірки, азоту, кальцію; мікрофлору Пн. Льодовитого океану, мікроорганізми Япон., Балтій., Чорного, Ка­спій. та Азов. морів; мікробіол. процеси в солоних озерах. Описав мікроорганізми, що викликають у мишей епізоотії (викори­стані для боротьби з гризунами). Одним з перших за­пропонував бактеріал. метод боротьби з шкідниками, бактеріал. добрива. Досліджував історію мікробіо­логії, автор нарисів про Л. Пастера, В. Омелянського та ін. На честь І. на­звано о-в у Карському морі та низку ботан. обʼєктів, зокрема лишайник Leptogium Issatchenkoi Elenk.

Завантажити статтю