Ісаченко Костянтин Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ісаченко Костянтин Степанович

ІСАЧЕ́НКО Костянтин Степанович (06(18). 03. 1882, с. Ломаковка, нині Брян. обл., РФ – 12. 03. 1959, Ленінград, нині С.-Петербург) – співак (тенор), хоровий диригент, педагог. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1908; кл. С. Габеля). Соліст опер. трупи Нар. дому в Петрограді (нині С.-Петербург, 1908–23, з перервою), Київ. опери (1911–12), Театру муз. драми в Петрограді (1912–18). У 1911 взяв участь у виставах «Російських сезонів» С. Дягилєва у Парижі, Монте-Карло, Лондоні. Проф. Ленінгр. (1918–53, з перервою), Бакин. (1929–38) консерваторій. Серед вихованців – О. Батурін, З. Садовська. Очолював Ансамбль пісні і танцю Червонопрапор. Балт. флоту (Ленінград, 1941–44). У репертуарі – твори рос., зарубіж. композиторів, укр. нар. пісні. Брав участь в укр. концерті 1918 в Петрограді. Талант І. високо цінував М. Лисенко. Мав записи на грамплатівках. Автор неопубл. спогадів.

Партії: Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Шуйський («Борис Годунов» М. Мусоргського), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні).

Літ.: Ольховский Е. Большой путь: Юбилей проф. К. Исаченко // Муз. кадры. 1952. № 6.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2011