Ісаченко Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ісаченко Олександр Васильович

ІСАЧЕ́НКО Олександр Васильович (08(21). 12. 1910, С.-Петербург – 19. 03. 1978, м. Клаґенфурт, Австрія) – мовознавець-славіст. Чл.-кор. АН НДР (1964), Чехословаччини (1968), Австрії (1973). Від 1920 – в Австрії. Закін. Віден. ун-т (1933). У 1933–35 стажувався у Парижі та Празі. Працював у Віден. ун-ті (1935–38), Люблян. ун-ті (1939–41), де захистив доктор. дис. (1939); проф. Комерц. ін-ту в Братиславі (1941–45) та Братислав. ун-ту (1945–55); зав. каф. слов’ян. філології і проф. філос. ф-ту Ун-ту у м. Оломоуц (Чехія, 1955–60); заст. дир. Ін-ту мови і літ-ри Чехослов. АН (Прага, 1965–68). Засн. і кер. Центру з вивчення структур. граматики АН НДР (1960–65). Від 1968 – проф. Каліфорн. ун-ту (м. Лос-Анджелес, США); від 1971 – зав. каф. заг. і приклад. мовознавства й славістики Ун-ту в Клаґенфурті. Представник праз. лінгвіст. школи. Наук. дослідж.: сучасна рос. літ. мова та методика її викладання, історія рос. мови, контрастив. граматика слов’ян. мов. На основі аналізу вживання в «Слові о полку Ігоревім» категорії двоїни доводив неможливість підробки пам’ятки («Двойственное число в “Слове о полку Игореве”» // «Заметки к “Слову о полку Игореве”», Белград, 1941, вып. 2); під кер-вом І. виконано її перший переклад словац. мовою – «Slovo o pluku Igorovom, Igora syna Sviatoslava vnuka Olěga» (Bratislava, 1947). Засн. ж. «Russian Linguistics» (1974).

Пр.: Fonetica spisovnéj ruštiny. Bratislava, 1947; Slovensko-ruský prekladový slovník. Dl. 1–2. Bratislava, 1950–57; Грамматический строй русского языка в сопоставлении с словацким: Морфология. Bratislava, 1954. Ч. 1; 1960. Ч. 2; Москва, 2003; Die russische Sprache der Gegenwart. Halle, 1962. T. 1; München, 1995; Geschichte der russischen Sprache. Bd. 1–2. Heidelberg, 1980–83.

Л. В. Андрієнко, А. С. Свентух

Стаття оновлена: 2011