Іскра - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іскра

«І́СКРА» Науково-виробничий комплекс – казенне підприємство з розроблення і виробництва радіолокаційних станцій військового та цивільного призначення, електротехнічної продукції, засобів пересування для інвалідів. Підпорядк. Мін-ву пром. політики України. Розташ. у Запоріжжі. Засн. 1959 як Запоріз. з-д пересув. електростанцій. 1961 розпочато освоєння випуску радіолокац. станцій (РЛС). 1962 при з-ді створ. ДКБ, гол. завданням якого було удосконалення систем ППО для авіац. та ракет. техніки, і вже через 7 р. введено у вироб-во радіолокатори влас. розробки. Першим з них був пересув. радіовисотомір ПРВ-13 (1РЛ130), який і нині експлуатують у багатьох країнах світу (група фахівців отримала Держ. премію в галузі н. і т.). 1978 створ. ВО «І.», до складу якого ввійшли: гол. підпр-во з-д «І.», з-д магнітофонів «Весна», Запоріз. КБ побут. апаратури магніт. запису, КБ «І.», Василів. з-д технол. обладнання. 1981 прийнято на озброєння РЛС нового покоління – трьохкоординатну станцію СТ-68У (19Ж6), в основу якої покладено понад 50 винаходів і застосовано метод формування багатопромен. діаграми направленості антени. 1982 за її розробку та серій. випуск низку спеціалістів відзначено Держ. премією СРСР. До 1997 на підпр-ві розроблено та серійно виготовлено 10 типів радіолокац. техніки та бл. 20 видів товарів громад. призначення. 1999 закінчено створення дослід. зразка радіолокац. комплексу артилер. розвідки 1Л220, який успішно витримав держ. випробування і вже 2000 був прийнятий на озброєння ЗС України. Протягом 1963–99 підпр-во виготовляло також портативні переносні магнітофони «Весна» (частка цієї продукції у заг.-союз. обсязі складала 34,7 %). Після розпаду СРСР і скасування Варшав. договору з-д позбувся осн. замовників спецтехніки, що призвело, відповідно, до зниження її вироб-ва, тому від 1991 в рамках конверсій. програми підпр-во розпочало випуск продукції електротех. призначення: комплектні трансформаторні підстанції, фотореле, регулятори напруги, автомат. вимикачі тощо. 1997 освоєно виготовлення інвалід. крісел-колясок моделі КСІ-1 «І.». Нині розширено їхній модел. ряд – крісла-коляски кімнатні, дорожні, з електроприводом і для занять спортом (танц., фехтувал., баскетбол.). 1998 підпр-во перейм. у Казен. електромашинобуд. з-д. Від 2004, після об’єднання з-ду і КБ, – сучасна назва. Це уможливило фінансування нових проектів за рахунок влас. коштів, що сприяло завершенню розробки трьохкоординат. РЛС 79К6, яка за своїми тактико-тех. характеристиками переважає всі інші, зокрема має можливість виявляти, супроводжувати й встановлювати держ. приналежність повітр. об’єктів на дальності до 400 км та при висоті польоту 100–30 000 м. 2007 її прийнято на озброєння МО України. Водночас розроблено та виготовлено рухомий автоном. вторин. радіолокатор «Траса», радіолокац. пункт упр. (РПУ-1), модуль тех. обслуговування. Нині проводять роботи зі створення мобіл. радарів метр. та дециметр. діапазонів, а також щодо продовження ресурсу експлуатації та модернізації РЛС 19Ж6, 35Д6, 36Д6. «І.» – єдине підпр-во в Україні, що має повний цикл створення сучас. РЛС (розроблення, виготовлення, випробовування та супроводження, зокрема – сервісне обслуговування, ремонт, модернізація та навч. фахівців). За час існування на підпр-ві здійснено випуск бл. 7 тис. РЛС, які експлуатують у понад 50-ти країнах світу. Так, на озброєнні України та РФ 30 % РЛС виготовлені на з-ді «І.». Обсяг експорту продукції 2009 відповідно до заг. реалізації складав 95 %. 2006 за розробку та створення сучас. радіолокац. станцій світ. рівня 7 фахівців підпр-ва відзначено Держ. премією України в галузі н. і т. У структурі підпр-ва – усі види вироб-в, необхідних для виготовлення радіоелектрон., електротех. і мех. вузлів та блоків склад. систем: металообробне, ливарне, ковал.-пресове, гальванічне, вироб-во друкар. плат, цех виготовлення великорозмір. антен, монтажно-складал. цехи. Працівники застосовують найсучасніше контрол.-випробув. обладнання. Підпр-во нагородж. орденами Жовтн. Революції (1971) та Трудового Червоного Прапора (1982). Кількість працівників (2009) – 3,5 тис. осіб. Кер. підпр-ва: М. Левченко (1959–64), В. Житник (1964–86), І. Пресняк (від 1986).

Літ.: Путь к «Вершине»: История Запорож. электромашиностроит. з-да «Искра». 1999; Казенний електромашинобудівний завод «Іскра» // Потенціал: Десять років разом. 2000; Белоус А. Локатор памяти: [НПК «Искра»: г. Запорожье]. 2005 (усі – Запоріжжя).

А. В. Сисоєв

Стаття оновлена: 2011