Ісмаїл Меммед - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ісмаїл Меммед

ІСМАЇ́Л Меммед (İsmayil Məmməd Mürşüd Oğlu; 01. 10. 1939, с. Есрік-Джирдахан, Азербайджан) – азербайджанський поет. Закін. Азерб. ун-т (Баку, 1964), Вищі літ. курси при Літ. ін-ті (Москва, 1975). Пише азерб. і рос. мовами. Автор зб. «Ananın əlləri» («Руки матері», 1966), «Dünyaya baxıram» («Бачу світ», 1969), «Vaxtında deyilən söz» («Слово, сказане вчасно», 1976), «Həyatın adi olmasına imkan verməyin» («Не дайте світові стати звичним», 1978), «Hələ yaşamağa dəgər» («Ще варто жити», 1981), «Mübarizə, qələbə» («Бій, звитяга», 1983), «Dünya evimizdir» («Наш світ – домівка наша», 1984), «Tənhalıq ağırdır» («Тяжко на самоті», 1987), «İşıq» («Світло», 1988), «Müqəddəs yerlərim» («Святині мої», 1989), «Qara daş, ağ daş» («Чорний камінь, білий камінь»), «And yeri» («Місце клятви»; обидві – 1990) та ін., присвяч. темам війни та долі повоєн. покоління, збереження довкілля. Неодноразово бував в Україні, якій присвятив вірші «Dnipro sahilində palıd ağacı» («Дуб на березі Дніпра»), «Talehləri bənzərdir» («Схожі долями» – про своє сприйняття життя й творчості Т. Шевченка), «Dostum Pavloya» («Другові Павлу» – послання П. Мовчану). Чл. редколегії укр. альманаху «Ґроно». Переклав азерб. мовою окремі твори І. Драча (симфонію «Смерть Шевченка», баладу «Крила», вірші «До джерел», «Матері»), П. Мовчана (поезії «Хліб», «Поклик», «Шлях», «Мандрування Гр. Сковороди»), П. Горецького та ін. Кілька творів І. укр. мовою переклали П. Засенко та М. Мірошниченко.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Мій Азербайджан: Азерб. рад. поезія. К., 1979; Птахи // Дніпро. 1986. № 3; [Вірші] // Антологія азербайджанської поезії. Т. 2. К., 2006.

М. М. Мірошниченко , Ф. Ґ. Туранли

Стаття оновлена: 2011