Ісмаїлов Абіб — Енциклопедія Сучасної України

Ісмаїлов Абіб

ІСМАЇ́ЛОВ Абіб (25. 11. 1939, с. Чагалтай Акмечец. р-ну Крим. обл., нині с. Далеке Чорномор. р-ну АР Крим) – живописець. Чл. СХ СРСР (1970). Депортов. із родиною 1944 в Узбекистан. Закін. Ташкент. художнє уч-ще (1961). У м. Самарканд (Узбекистан) працював викл. серед. спец. навч. закладів, гол. художником міста (1975–80). На твор. роботі. Учасник респ., всесоюз. мист. виставок від 1962. Створює архіт. і ліричні пейзажі, оформляє інтер’єри та музейні експозиції (зокрема Мемор. музей С. Айні, Музей атеїзму; обидва – у Самарканді).

Тв.: живопис – «Агалик. Зима» (1976), «Меранґоль. Опівдні» (1977), «У горах», «Старе місто» (обидва – 1978), «Самаркандський мотив» (1980-і рр.), «Зима у Самарканді» (1980), «Реґістан» (1985).

І. А. Заатов

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
І. А. Заатов . Ісмаїлов Абіб // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12743 (дата звернення: 11.04.2021)