Іссерліс Юлій Давидович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іссерліс Юлій Давидович

І́ССЕРЛІС Юлій Давидович (26. 10(07. 11). 1888, Кишинів – 23. 07. 1968, Лондон) – піаніст, педагог. З 9-ти р. брав уроки гри на фортепіано у В. Пухальського в Києві. Закін. Моск. консерваторію (1905; кл. В. Сафонова). Удосконалював майстерність в Р. Пюньо та консультувався у О. Скрябіна під час підготовки програми з його творів (1907) у Парижі. Дебютував 1902 у Москві. Від 1911 викладав в Одес. муз. уч-щі. Згодом переїхав до Москви, брав уроки композиції в С. Танєєва. Викладав у Муз.-драм. уч-щі Моск. філармоній. т-ва (згодом Муз.-драм. ін-т, 1913–18). Гастролював у Росії, США, країнах Зх. Європи. Брав участь у концерт. подорожі П. Цесевича в Україні (1921). Від 1922 – у Відні, від 1938 – у Лондоні, де концертував і займався пед. діяльністю. І. – піаніст переважно романтич. складу. У репертуарі – твори О. Скрябіна, С. Рахманінова, М. Метнера, С. Прокоф’єва, Ф. Шопена, Р. Шумманна, Ф. Ліста, франц. імпресіоністів. Серед вихованців – Т. Янкова (Болгарія), С. Косма (Румунія). Автор низки фортепіан. п’єс. Від 1980 Королів. філармонійне т-во Великої Британії присуджує стипендію його імені.

Р. В. Руденко

Стаття оновлена: 2011