ІСТО́МІН Михайло Па­влович (05(17). 10. 1855, Київ — після 1932) — історик, архео­граф. Дійсний член Істор. товариства Нестора-літописця (1880), Одес. товариства історії та старожитностей (1890), Моск. археол. товариства (1898), чл. Італ. істор. товариства в Римі (1909). Здобув ступ. магістра в Університеті св. Володимира у Києві (1878). Працював у Київ., Керчен. й Одес. ін­ститутах шляхет. дівчат (1879–99); Вілен. (нині Вільнюс) та Київ. жін. гімназіях (1899–1919); київ. труд. школах (1919–24). У 1924–30 — спів­роб. Істор.-філол. від­діл. ВУАН, зокрема Комісії Старого Києва та Прав­обереж. України. Учасник археол. зʼ­їздів у Вільно (1893), Ризі (1896), Києві (1899). Для остан­нього влаштував першу на укр. землях ви­ставку старожит. малюва­н­ня та іконо­графії 16–18 ст. Разом із І. Каманіним уклав «Сборник исторических материалов, извлечен­ных из древних актовых книг Киевского Центрального архива при Университете св. Владимира» (вип. 1, К., 1890). Архів І. зберігається в Ін­ституті рукопису НБУВ.