Кочо Валентин Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кочо Валентин Степанович

КОЧО́ Валентин Степанович (23. 12. 1913, м-ко Богополь, нині м. Пер­вомайськ Микол. обл. – 16. 08. 1990, Київ) – фахівець у галузі ме­талургії. Д-р тех. н. (1958), проф. (1954). Закін. Дніпроп. ме­талург. ін-т (1937). Працював 1941–47 зав. бюро контрол. вимірювал. техніки у м. Свердловськ (нині Єкатеринбург, РФ). Від 1947 – у Київ. політех. ін-ті: 1958–79 – засн. і зав., від 1979 – проф. каф. автоматизації теплоенергет. процесів. Брав участь у створен­ні Київ. ін-ту автоматики, зокре­ма формуванні наук. напрямів, відділів і лабораторій (1958–59 – заст. дир. з наук. роботи). Наук. дослідж.: удосконалення тепл. роботи пром. печей, систем кон­тролю і автоматизації роботи пе­чей на базі використання нової апаратури. Один із засн. в Укра­їні наук. школи автоматизації тех­нол. процесів і споживання енер­гії.

Пр.: Тепловая работа мартеновских печей. Москва, 1960; Безперервний контроль температури рідкої сталі в пе­ріод доводки мартенівської плавки. К., 1965; Балансові методи в дослідженні та автоматизації мартенівських печей. К., 1966; Наладка приборов теплотехни­ческого контроля. К., 1980 (усі – спів­авт.).

Ю. М. Ковриго

Стаття оновлена: 2014