Історичні етапи інформаційних революцій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Історичні етапи інформаційних революцій

ІСТОРИ́ЧНІ ЕТА́ПИ ІНФОРМАЦІ́ЙНИХ РЕВОЛЮ́ЦІЙ Якісні зміни у всіх сферах життєдіяльності суспільства відбуваються у результаті широкого запровадження нових засобів збереження, оброблення та передавання інформації. Їх називають інформ. революціями (І. р.). В історії розвитку цивілізації умовно можна виділити кілька І. р., питання про точний початок і кількість яких є дискусійними. Згідно з низкою концепцій, першою та головною в історії людства І. р., що відділила людей від тварин, була поява звукової мови. Деякі антропологи, визнаючи фундам. значення мови, зазначають, що вона не була хронологічно першим власне люд. засобом комунікації. Перша І. р. пов’язана з винайденням писемності: древні шумери у Пд. Дворіччі (сучас. Ірак) бл. 3 тис. р. до н. е. створили клинопис, що уможливило передавання знань між людьми без прямого спілкування. Друга І. р. – винайдення Й. Ґутенберґом 1453 у Німеччині книгодрукування та його швидке поширення у 16–17 ст. (у Європі у 14–15 ст. використовували техніку гравюри). Прикладом рев. впливу інформації на сусп-во є істор. факт перемоги М. Лютера 1517, коли важливим фактором став не сам друкар. верстат, а масштабніша система поширення інформації. Тиражування памфлетів, балад, ксилографії (що було значно дешевше і швидше) та стрімке їх розповсюдження одночасно кількома мовами в Ляйпцизі, Нюрнберзі й Базелі дозволило за 14 діб ознайомити з тезами М. Лютера усю Німеччину (поширення його ідей вороги порівнювали з епідемією). Поява писемності, а пізніше друкування не була раптовою: кожна І. р. продовжувала певні лінії в розвитку комунікац. можливостей людства. Реформи шкіл. системи сприяли масовій освіті та популяризації знань, що відіграло важливу роль у становленні індустр. сусп-ва. Третя І. р. – кін. 19 – поч. 20 ст. У часи парової машини, електрики, електроніки відбулися події, які можна вважати І. р.: винайдення 1826 фотографії, 1832 – телеграфу, 1876 – телефону, створення 1895 кіно та радіо, у 1930-і рр. – телебачення. Інформацію почали оперативно й швидко передавати на будь-які відстані. Нова фаза розвитку настала із винайденням комп’ютерів (1930–40-і рр.), створенням у США невеликих ЕОМ (поч. 1970-х рр.), розрахов. на одного користувача (ПК). У дослід. центрах практикували з’єднання кількох ЕОМ для обміну та оброблення інформації. У СРСР перше таке об’єднання здійснено 1956; локал. мережі використовували у НДІ: для економії кілька терміналів під’єднували до одного найпотужнішого обчислюв. пристрою. З’єднання мільйонів ПК розвинулося у мережу Інтернет, широкого розповсюдження набули інформаційні технології. В історії електрон. комунікації революційними стали представлення будь-якої інформації у цифр. варіанті, дистанц. та миттєвий обмін знач. масивами інформації, мультимедіа. На комп’ютерно-інтернет. етапі комунікац. розвитку людства відбувається інформ.-соц. революція: широке вироб-во інформації вперше стає екон.-організац. основою сусп-ва. Інтегруючи величезні обсяги інформації, що оперативно надходить із різноманітних та географічно віддалених джерел, на якісно новий рівень виходять управління, економіка, політика, наука, культура. Важливі події в історії комунікації спричинили значні наслідки для становлення й розвитку сусп-ва, хоча жодна І. р. не змінювала його докорінно. Комунікативні технології поперед. періодів досягали макс. поширення після наступ. І. р.: використання письма стало масовим не в рукописну епоху, а у зв’язку з поширенням книгодрукування та шкіл. навч.; макс. обсяги друк. продукції – у час комп’ютерів, коли для набірників, редакторів, верстальників створ. спеціалізов. комп’ютерні програми. Згодом розроблено «настіл. видавн. системи» для виготовлення книжк. оригінал-макетів (разом із діапозитивами) або видання газет, журналів. Відбулося кардинал. збільшення обсягів та пропускної спроможності засобів збереження й передавання інформації, зумовлених переходом на мікроелектронні та оптичні технології, мініатюризацію усіх вузлів. Створ. універсал. автономні пристрої оброблення інформації, розроблено програмне забезпечення. Інформацію почали розглядати як важливу складову фіз., біол. та соц.-екон. процесів. Відокремлення інформ. складової в екон., адм., вироб. діяльності та їхня автоматизація звільнили людей від мех., монотон. роботи. Автоматизація перетворення інформації, застосування нових засобів її наоч. представлення під час упр. складними системами та пристроями в енергетиці, транспорті, автомоб. та авіакосміч. пром-стях, обороні дозволяє створювати системи нового зразка для вирішення раніше нерозв’яз. задач. Роль ЗМІ у житті сусп-ва зростає, сприяючи процесам глобалізації і створенню інформаційного суспільства. Активно розробляють методи інформ. забезпечення (висвітлення у ЗМІ діяльності людей, орг-цій) та ведення інформ. розвідки. Сукупність вироблених І. р. змін призводить також до становлення постіндустріального суспільства, де інформація і знання стають найціннішими ресурсами. У майбутньому на людство чекають нові І. р., що сприятимуть розвитку новіт. технологій створення, поширення, перероблення та зберігання інформації.

Літ.: Ракитов А. И. Философия компьютерной революции. Москва, 1991; Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації та міжнародні відносини. К., 2008; Як Лютер став відомим. За п’ять століть до Facebook і Арабської весни соціальні мас-медіа допомогли викликати Реформацію // Укр. тиждень. 2012. № 2(219).

І. Р. Ковалів

Стаття оновлена: 2011