Кочубей Василь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кочубей Василь Васильович

КОЧУБЕ́Й Василь Васильович (10. 03. 1892, Царське Село побл. С.-Пе­тербурга, нині м. Пушкін – 14. 03. 1971, м. Нойфен, Німеччина) – військовик. Полковник Українсь­кої Держави. Походив із давньо­го козац. роду, спорідненого з родом П. Скоропадського. Навч. у Відні та С.-Петербурзі, закін. Царськосіл. реал. уч-ще. 1911 вступив на військ. службу. Учас­ник 1-ї світ. війни, зокрема у січні 1917 признач. старшим ад’ютан­том штабу 34-го армій. корпусу (командувач – генерал П. Скоро­падський), де прослужив до звільнення в грудні того ж року. На Всеукр. з’їзді Вільного козацтва у жовтні 1917 обраний ген. писарем (начштабу) цієї орг-ції. На поч. січня 1918, напередодні наступу більшовиків, влаштував П. Скоропадському зустріч із франц. генералом Ж. Табуї з ме­тою залучення до оборони Києва польс. і чехо-словац. легіонерів. Актив. учасник гетьман. перево­роту 29 квітня 1918, осавул (ад’ю­тант) гетьмана П. Скоропадсь­кого. Чл. делегацій Української Держави до Німеччини на чолі з головою РМ Ф. Лизогубом у серпні 1918 та гетьмана П. Скоропадського у ході його офіц. ві­зиту до кайзера Німеччини Віль­гельма ІІ у вересні 1918. Після повалення Гетьманату емігрував до Німеччини, де був учасником гетьман. руху на чолі з П. Скоропадським, співроб. ж. «Часовой» та «Военная Быль».

Літ.: Скоропадський П. Спогади. К.; Філадельфія, 1995; Волков С. В. Офи­церы российской гвардии. Москва, 2002.

П. П. Гай-Нижник

Стаття оновлена: 2014