Істраті Панаїт

ІСТРА́ТІ Панаїт (Istrati Panaït; справж. імʼя — Герасим; Gherassime; 10(22). 08. 1884, с. Балдовінештє Бреїл. пов., Румунія — 16. 04. 1935, Бухарест) — румунський франкомовний письмен­ник. Від 12-ти р. подорожував країнами Близького Сходу і Серед­земноморʼя. Освіту здобув самотужки. У 1920-х рр. мешкав у Франції. 1930 повернувся до Румунії. Автобіогр. цикли «Les récits dʼAdrien Zograffi» («Оповіді Адріана Зоґраф­фі» — повісті «Kyra Kyralina» / «Кіра Кіраліна»; «Oncle Anghel» / «Дядько Анґел»; «Les haїdoucs» / «Гайдуки»; «Domnitza de Snagov» / «Князівна зі Снаґова»; усі — 1924–26) та «Enfance d´Adrien Zograffi» («Дитинство Адріана Зоґраф­фі» — повість «Codine» / «Кодін»; роман «Mikhail» / «Михайло», 1926–27) і повість «Nerrantsoula» («Нер­ранцула», 1927) сповнені спів­чу­т­тя до знедолених, романтизації бунтарства й від­значаються пластичністю у від­творен­ні картин природи та людських характерів. 1927–29 здійснив подорож до СРСР, під час якої тричі бував в Україні, по­зна­йомився з Н. Суровцевою-Олицькою, О. Досвітнім, В. Під­могильним та ін. укр. письмен­никами. Після від­відин могили Т. Шевченка у Каневі у травні 1928 опублікував нарис «La fête de Taras Chevtchenko à Kaniev» («Свято Тараса Шевченка в Каневі») у тижневику «Le Cri des Peuples» («Крик народів», Париж, 1928, № 4), де подав, зокрема, власний пере­клад двох перших строф «Заповіту». За повістю «Кіра Кіраліна» спільно з Н. Казандзакісом написав сценарій, за яким 1927 на кіностудії ВУФКУ в Ялті знято фільм «Двічі про­дана» (реж. Б. Глаголін). Окремі твори І. українською мовою пере­клали Д. Дудар, М. Тобілевич, Б. Козловський, В. Левицький та ін. Враже­н­ня про подорож виклав у трилогії «Vers lʼautre flamme» («До іншого полумʼя», 1929; т. 1: «Après 16 mois dans lʼU.R.S.S.» / «16 місяців, проведених в СРСР»; т. 2: «Soviets 1929» / «Радянські люди 1929 року»; т. 3: «La Russie nue» / «Оголена Росія»; пере­вид. 2006; у перекл. румун. мовою — 1990 і 2004), після чого був забороненим до друку в СРСР.

Завантажити статтю