Істріна Євгенія Самсонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Істріна Євгенія Самсонівна

І́СТРІНА Євгенія Самсонівна (22. 02(06. 03). 1883, Одеса – 04. 04. 1957, Ленінград, нині С.-Петербург) – мовознавець. Дружина В. Істріна. Чл.-кор. АН СРСР (1943). Ленін. премія (1970, посмертно). Закін. Одес. жін. г-зію (1900). Навч. на Вищих жін. курсах в Одесі (1903–07), закін. Вищі жін. курси у С.-Петербурзі (1909). Учителювала. 1916 склала магістер. іспити при Петрогр. ун-ті (нині С.-Петербург). Від 1919 – у Ленінгр. пед. ін-ті: від 1935 – проф.; 1942–44 – проф. Казах. ун-ту (Алма-Ата, нині Алмати); 1944–47 – проф. Моск. ун-ту. Водночас 1941–44 – ст. н. с. Ін-ту мови і мислення АН СРСР; від 1944 – заст. дир., 1946–50 – зав. сектору Ін-ту рос. мови АН СРСР (Москва). Наук. дослідж.: історія рос. мови, сучасна рос. мова та методика її викладання, літ. норма і культура мови, лексикографія. Авторка «Руководства по истории русского языка с хрестоматией, снимками с древних рукописей и двумя картами в красках» (Петроград, 1915; 1917; 1923). Співавторка посібника «Учебная книга по русскому языку» (Москва; Ленинград, 1932), підручника «Методика русского языка в средней школе» (Москва, 1934). Брала участь в укладанні «Словаря современного русского литературного языка» (т. 1–17, Москва; Ленинград, 1950–65). Чл. ред. колегії академ. видання «Грамматика русского языка» (т. 1–2, Москва, 1953–54; 1960).

Пр.: Синтаксические явления Синодального списка І Новгородской летописи. Петроград, 1923; Грамматические основы методики правописания // Изв. Ленингр. пед. ин-та. 1928. Вып. 1; О правописании предлогов // Рус. язык в школе. 1936. № 2; Субъект и подлежащее как синтаксические термины // Ученые зап. Казах. ун-та. 1946. Т. 11; Нормы русского литературного языка и культура речи. Москва; Ленинград, 1948.

Літ.: Бабкин А. М. Евгения Самсоновна Истрина: Некролог // Изв. АН СССР. 1957. Т. 16, вып. 6; Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Минск, 1977. Т. 2.

Л. В. Андрієнко, А. С. Свентух

Стаття оновлена: 2011