Істру Богдан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Істру Богдан

І́СТРУ Богдан (Istru Bogdan; справж. – Бодарев Іван Спиридонович; Bădărău Ion; 31. 03(13. 04). 1914, с. Піструєни Оргєєв. пов. Бессараб. губ., нині Теленешт. р-ну, Молдова – 25. 03. 1993, Кишинів) – молдавський письменник, перекладач. Нар. письменник Молд. РСР (1982), чл.-кор. АН Молдови (1984). Учасник 2-ї світ. війни (був військ. кор. на 1-му і 2-му Укр. фронтах). Закін. Вищу вчит. семінарію у м. Ясси (Румунія, 1940) і Кишинів. пед. ін-т (1957). Автор зб. поезій «Блестем» («Прокляття», 1937), «Моартя вултурулуй» («Смерть орла», 1938), «Гласул патрией» («Голос Батьківщини», 1946), «Дин мал ын мал» («Від берега до берега», 1958), «Умбре каре дор» («Біль тіней», 1968), «Попасурь» («Перевали», 1989) та ін. Ліроепічна поема «Похоарнеле» («Похорна», 1947) – про колективізацію у молд. селі. У творчості І. відображено і укр. тематику, зокрема визволення України від нім.-фашист. загарбників (вірші «Киев» та «Украиней», 1943; поема «Примэвара ын Карпаць» / «Весна в Карпатах», Кишинів, 1955), присвяти до річниць возз’єднання України з Росією (вірш «Лаудэ приетенией» / «Хвала дружбі», 1954), Татарбунар. повстання (1924) у Пд. Бессарабії проти румун. окупації (поема «Татарбунар», Кишинэу, 1974). Написав низку статей про творчість Ю. Федьковича та О. Кобилянської («Паший времий» / «Кроки часу» // «Молдова сочиалистэ» від 1 січня 1958), Т. Шевченка («Пентру валоръ аутентиче» / «За справжні цінності», 1965). Переклав окремі твори Т. Шевченка (вірш «Заповіт» у ж. «Октябрь», Кишинів, 1941, № 1–2; поему «Кавказ»), І. Франка («Каменярі»), М. Рильського, М. Бажана, А. Малишка, П. Воронька. Деякі твори І. укр. мовою переклали М. Рильський, І. Цитович, А. М’ястківський, В. Коломієць, В. Крищенко та ін.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Молдавія. К., 1953; Фетяска // Сузір’я. Вип. 1. К., 1967; [Вірші] // Там само. Вип. 8. К., 1974; [Вірші] // Молд. рад. поезія: Антологія. К., 1975.

Літ.: E. Botezatu. Bogdan Istru – anii ’60–’80. Poeziа simplelor adevăruri // Revistă de lingvistică şi ştiinţă literară. 1992. № 2.

С. В. Семчинський

Стаття оновлена: 2011