Ісупов Володимир Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ісупов Володимир Ілліч

ІСУ́ПОВ Володимир Ілліч (28. 02. 1939, м. Гур’євськ Кемеров. обл., РФ) – художник-монументаліст і графік. Батько Сергія та Іллі Ісупових, чоловік Т. Гавриленко. Чл. НСХУ (1985). Закін. Одес. художнє уч-ще (1961; викл. Ю. Єгоров), Київ. худож. ін-т (1969; викл. Ю. Садиленко, К. Трохименко). Працював 1971–90 на Київ. комбінаті монум.-декор. мист-ва. На твор. роботі. Співзасн. галереї сучас. мист-ва «Триптих» (Київ, 1988). Від 1990-х рр. використовує автор. техніку (папір, акварель, туш, позолота). Автор мозаїк, розписів, монум.-декор. кераміки. Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1970. Персон. – у Києві (1987–2009), Вашинґтоні (1992–94), Будапешті (1992), Ризі (1994), Цинциннаті (США, 1995), Франкфурті-на-Майні (1996), Лондоні (2000), Токіо (2001). Гол. грань творчості І. визначає емоц. характер жін. начала у «ню». У плавних лініях фактур, уповільнених ритмах композиції втілено тему любові. Для драм. образів закоханих характерні гострі злами силуетів, енергійні ритми композицій з нерв. експресією форми. Лаконіч. силует. малюнок тушшю гармонійно поєднує з фактур. живопис. тлом композиції у вигляді напіврельєф. пульсуючих розводів. Окремі роботи зберігаються у НМУНДМ, Сум. ХМ.

Тв.: керам. панно «Свято» (1978, фойє Палацу культури у м. Рубіжне Луган. обл.); декор. композиції – «Кораблики» (1984), «Зганьблені святині» (1988); декор. скульптура «Неллі» (1986); просторова пластика «Юдіф» (1989); графічні серії – «Жінки» (1990–2009), «Парк скульптури і відпочинку» (1996–2007), «Південний берег» (2002–09).

Літ.: Владимир Исупов: Каталог. К., 2009; Чегусова З. Вільний подих Ісупова Володимира // Fine Art. 2009. № 2–3; Чегусова.

З. А. Чегусова

Стаття оновлена: 2011