Іськів Лариса Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іськів Лариса Петрівна

І́СЬКІВ Лариса Петрівна (17. 03. 1952, Львів) – художниця декоративного текстилю, дизайнер одягу. Чл. НСХУ (1988). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1976; викл. І. Боднар, М. Токар, Є. Фащенко). Учителювала; у Львові працювала на худож.-вироб. комбінаті (1979–86), у н.-д. секторі АМ (1987–2002). На твор. роботі. Учасниця обл., всеукр. і зарубіж. худож. виставок від 1976. Персон. – у Львові (2000), Римі (2007). Виїхала до Канади, згодом до Італії. Співзасн. Укр. фольклор. театру «Берегиня» (Рим, 2004). Осн. галузі – худож. текстиль, дизайн костюмів. Творчість ґрунтується на осмисленні й сучас. трактуванні образотворення різних видів укр. нар. мист-ва. Для гобеленів та костюмів І. характерні вишуканість барв, символічність, чітка графіка зображень, лаконічність композицій. Окремі роботи зберігаються у Львів. галереї мист-в, Івано-Фр. ХМ.

Тв.: гобелени – «Мистецтво і ремесла» (1976), «Час» (1977), «Дзвони» (1978), «Провесінь» (1979), «Народження» (1980), диптих «Твої діти, як птиці» (1981), «Жнива» (1986), «Парус» (1990), «Річка» (2001); костюми різних регіонів України для Нац. засл. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки (1985–87), Нац. засл. академ. капели України «Думка», нар. арт. України Н. Матвієнко, засл. арт. України Л. Посікіри та М. Сороки, тріо бандуристок О. Созанського (усі – 1990-і рр.); костюми та гобелени до драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (2007–08).

Літ.: Стельмащук Г. Творчі пошуки і здобутки Лариси Іськів // ОМ. 2009. № 3.

Г. Г. Стельмащук

Стаття оновлена: 2011