ІТАЛІ́ЙЦІ — нація, основне населе­н­ня Італії. Загальна чисельність — близько 80 млн осіб, з яких близько 59 млн проживають в Італії. Крім того, повне або часткове італійське походже­н­ня мають 23 млн жителів Бразилії, 17 млн — США, 15 млн — Арґентини, 1,5 млн — Франції, 800 тис. — Швейцарії, 600 тис. — Німеч­чини. На українських землях перші італійські громади зʼявилися на початку 19 ст. у нових портових містах Пів­нічного Причорноморʼя (Одесі, Феодосії, Керчі, Маріуполі, Миколаєві, Бердянську) і складалися з емі­грантів із Апен­нінського пів­острова, які за­ймалися пере­важно торгівлею. Формуючи муніципальну інфра­структуру, італійські купці залучали до цієї роботи земляків-моряків (матросів і капітанів торговельних суден), робітників порту, будівельників, маклерів товарних бірж та інших фахівців, зокрема у професійній структурі най­старішої одеської громади були пред­ставлені дрібні торговці, ремісники, викладачі, архітектори, спів­аки, музиканти, скульптори. На початку 19 ст. чисельність італійської громади Одеси становила 800 осіб (загальна кількість мешканців міста — 7–8 тис. осіб), 1834 — 1016 осіб (населе­н­ня Одеси та її околиць — 61 899 осіб), 1837 — 1600 осіб. Пере­орієнтація у 2-й половині 19 ст. хлібної торгівлі Італії на пів­нічно-американський ринок зумовила від­тік торговців з Одеси: 1897 тут мешкало 286 праце­здатних італійців чоловічої статі, 1905 — загалом близько 650 осіб. Майже одночасно італійські громади виникли в Криму: у Феодосії (на початку 19 ст.), Керчі (у 1820-х роках). Згідно з пере­писом населе­н­ня 1897 (за мовною ознакою), у Керчі та її перед­містях мешкало 816 італійців, у Феодосії — 55, Бердянську — 171. На­прикінці 19 ст. сформувалися італійські громади у Києві та Харкові. Під час Визвольних змагань 1917–21 основна частина італійців за допомогою уряду Італії, який надіслав кораблі у чорноморські порти, повернулася на батьківщину (з міст Криму — близько 150 осіб). На початку 1920-х років більшість італійських громад припинила існува­н­ня, однак деякі з них кількісно зросли (у Керчі 1930 італійська громада нараховувала 1300 осіб). Унаслідок першої (довоєн­ної) хвилі сталінських депортацій і репатріацій керченська громада італійців значно зменшилася, 1937 залишилося 150–200 осіб, які зберегли під­данство Італії (етнічних італійців — радянських громадян тодішня статистика не ви­окремлювала). У ході другої хвилі депортації на­прикінці січня — у лютому 1942 до Центрального Казах­стану з Керчі вивезено понад 500 італійців та членів їхніх родин (загалом 150 сімей), багато з яких загинули не­вдовзі після пере­селе­н­ня від голоду та хвороб. У часи хрущовської «від­лиги» після політичних реабілітацій частина депортованих італійців повернулася до Керчі (за пере­писом населе­н­ня 1989 у місті мешкало 316 італійців). Після проголоше­н­ня незалежності України 1992 засновано Асоціацію італійців Криму з метою обʼ­єд­на­н­ня етнічних італійців І. Криму, від­родже­н­ня національної культури, рідної мови, сприя­н­ня збережен­ню історичної спадщини, від­новле­н­ня історичних звʼязків між Кримом та Італією, боротьби за політико-правову реабілітацію італійців І. Криму та членів їхніх родин, по­страждалих від насильницького пере­селе­н­ня у роки війни. 2008 у Керчі засновано Італійську асоціацію «Черкіо». Її основні зав­да­н­ня: обʼ­єд­на­н­ня італійців І. Криму та їхніх нащадків для захисту загальних прав й інтересів, ви­вче­н­ня історії італійців Криму, збереже­н­ня памʼяті про спів­вітчизників, від­родже­н­ня італійських традицій, мови, культури, встановле­н­ня звʼязків з історичною батьківщиною, об­стоюва­н­ня офіційного ви­зна­н­ня факту ре­пресій за національною ознакою та насильницької депортації італійців І. Криму, під­готовка реєстру всіх загиблих і по­страждалих у роки ре­пресій. Обидві асоціації спів­працюють із посольством Італійської Республіки в Україні, яке сприяло від­кри­т­тю в Керчі від­діле­н­ня Комітету Данте Аліґʼєрі для пошире­н­ня на­дбань рідної культури та сприя­н­ня у ви­вчен­ні італійської мови. Нині з Асоціацією італійців Криму й Італійською асоціацією «Черкіо» спів­працюють понад 200 італійців та членів їхніх родин, які мешкають у Криму та за його межами. Завдяки активності Італійської асоціації «Черкіо» налагоджено звʼязки із Союзом апулійців, Ліґурійським, Венетійським і Трентинським комітетами італійців у світі, організаціями італійців інших міст України, а також Російської Федерації, Казах­стану, Молдови, Канади. Члени асоціацій опікуються пита­н­нями поверне­н­ня прав осіб, депортованих за національною ознакою, між­культурного обміну з Італією; разом із Ін­ститутом італійської культури (Київ) організовують роботу курсів італійської мови за участі викладачів з Італії.