Італійці

Визначення і загальна характеристика

ІТАЛІ́ЙЦІ — нація, основне населе­н­ня Італії. Заг. чисельність — бл. 80 млн осіб, з яких бл. 59 млн проживають в Італії. Крім того, повне або частк. італ. походже­н­ня мають 23 млн жителів Бразилії, 17 млн — США, 15 млн — Арґентини, 1,5 млн — Франції, 800 тис. — Швейцарії, 600 тис. — Німеч­чини. На укр. землях перші італ. громади зʼявилися на поч. 19 ст. у нових порт. містах Пн. Причорноморʼя (Одесі, Феодосії, Керчі, Маріуполі, Миколаєві, Бердянську) і складалися з емі­грантів із Апен­нін. п-ова, які за­ймалися пере­важно торгівлею. Формуючи муніцип. інфра­структуру, італ. купці залучали до цієї роботи земляків-моряків (матросів і капітанів торг. суден), робітників порту, будівельників, маклерів товар. бірж та ін. фахівців, зокрема у профес. структурі най­старішої одес. громади були пред­ставлені дрібні торговці, ремісники, викладачі, архітектори, спів­аки, музиканти, скульптори. На поч. 19 ст. чисельність італ. громади Одеси становила 800 осіб (заг. кількість мешканців міста — 7–8 тис. осіб), 1834 — 1016 осіб (насел. Одеси та її околиць — 61 899 осіб), 1837 — 1600 осіб. Пере­орієнтація у 2-й пол. 19 ст. хліб. торгівлі Італії на пн.-амер. ринок зумовила від­тік торговців з Одеси: 1897 тут мешкало 286 праце­здат. І. чол. статі, 1905 — загалом бл. 650 осіб. Майже одночасно італ. громади виникли в Криму: у Феодосії (на поч. 19 ст.), Керчі (у 1820-х рр.). Згідно з пере­писом насел. 1897 (за мовною ознакою), у Керчі та її перед­містях мешкало 816 І., у Феодосії — 55, Бердянську — 171. На­прикінці 19 ст. сформувалися італ. громади у Києві та Харкові. Під час Визв. змагань 1917–21 осн. частина І. за допомогою уряду Італії, який надіслав кораблі у чорномор. порти, повернулася на батьківщину (з міст Криму — бл. 150 осіб). На поч. 1920-х рр. більшість італ. громад припинила існува­н­ня, однак деякі з них кількісно зросли (у Керчі 1930 італ. громада нараховувала 1300 осіб). Унаслідок першої (довоєн.) хвилі сталін. депортацій і репатріацій керчен. громада І. значно зменшилася, 1937 залишилося 150–200 осіб, які зберегли під­данство Італії (етніч. І. — рад. громадян тодішня статистика не ви­окремлювала). У ході другої хвилі депортації на­прикінці січня — у лютому 1942 до Центр. Казах­стану з Керчі вивезено понад 500 І. та чл. їхніх родин (загалом 150 сімей), багато з яких загинули не­вдовзі після пере­селе­н­ня від голоду та хвороб. У часи хрущов. «від­лиги» після політ. реабілітацій частина депортов. І. повернулася до Керчі (за пере­писом насел. 1989 у місті мешкало 316 І.). Після проголоше­н­ня незалежності України 1992 засн. Асоц. італійців Криму з метою обʼ­єд­на­н­ня етніч. І. Криму, від­родже­н­ня нац. культури, рідної мови, сприя­н­ня збережен­ню істор. спадщини, від­новле­н­ня істор. звʼязків між Кримом та Італією, боротьби за політико-правову реабілітацію І. Криму та чл. їхніх родин, по­страждалих від насильниц. пере­селе­н­ня у роки війни. 2008 у Керчі засн. Італ. асоц. «Черкіо». Її осн. зав­да­н­ня: обʼ­єд­на­н­ня І. Криму та їхніх нащадків для захисту заг. прав й інтересів, ви­вче­н­ня історії І. Криму, збереже­н­ня памʼяті про спів­вітчизників, від­родже­н­ня італ. традицій, мови, культури, встановле­н­ня звʼязків з істор. батьківщиною, об­стоюва­н­ня офіц. ви­зна­н­ня факту ре­пресій за нац. ознакою та насильниц. депортації І. Криму, під­готовка реєстру всіх загиблих і по­страждалих у роки ре­пресій. Обидві асоц. спів­працюють із посольством Італ. Респ. в Україні, яке сприяло від­кри­т­тю в Керчі від­діл. Комітету Данте Аліґʼєрі для пошире­н­ня на­дбань рідної культури та сприя­н­ня у ви­вчен­ні італ. мови. Нині з Асоц. італійців Криму й Італ. асоц. «Черкіо» спів­працюють понад 200 І. та чл. їхніх родин, які мешкають у Криму та за його межами. Завдяки активності Італ. асоц. «Черкіо» налагоджено звʼязки із Союзом апулійців, Ліґурій., Венет. і Трентин. комітетами І. у світі, організаціями І. ін. міст України, а також РФ, Казах­стану, Молдови, Канади. Член асоц. опікуються пита­н­нями поверне­н­ня прав осіб, депортов. за нац. ознакою, між­культур. обміну з Італією; разом із Ін­ститутом італ. культури (Київ) організовують роботу курсів італ. мови за участі викл. з Італії.

Літ.: Gli Italiani nel Mar Nero. La colonia di Odessa // Rivista dʼItalia. 1906, agosto; G. Vignoli. Gli italiani di Crimea e la loro deportazione in Cazachistan // G. Vignoli. Gli italiani dimenticati. Minoranze italiane in Europa (Saggi e Interventi). Milano, 2000; R. Risaliti. Deportati da Stalin: la tragedia della comunità italiana di Crimea // La storia dimenticata. Montadori, 2001; E. Dundovich, F. Gori, E. Guercetti. Reflections of the Gulag. Annali. Anno Trentasettesimo. Milano, 2001; Бацак К. Італійська еміграція в Україні на­прикінці ХVІІ — у першій третині ХІХ столі­т­тя. Витоки. Формува­н­ня. Діяльність. К., 2004; G. Giacchetti Boico, G. Vignoli. Lʼolocausto sconosciuto: lo sterminio degli italiani di Crimea. Roma, 2008.

К. Ю. Бацак

Завантажити статтю