Ішлінський Олександр Юлійович
ІШЛІ́НСЬКИЙ Олександр Юлійович (24. 07 (06. 08). 1913, Москва — 07. 02. 2003, там само) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1943), професор (1945), академік НАНУ (1948) і РАН (1960). Герой Соц. Праці (1961). Ленін. (1960) і Держ. (1981) премії СРСР, премії ім. О. Динника АН УРСР (1981) та ім. М. Лаврентьєва НАНУ (2001), Державна премія РФ у галузі н. і т. (1996). Закін. Моск. університет (1935), де відтоді й працював (з перервою): від 1956 — завідувач кафедри приклад. механіки і керування. 1948–55 — директор Інституту математики АН УРСР (Київ). Також очолював Інститут проблем механіки АН СРСР (Москва, 1964–90). Наукові праці присвяч. питанням заг. механіки, динаміки твердого тіла та гіроскопів, теорії коливань, теорії систем інерціал. навігації та керування, теорії тертя, пружності й пластичності. Довів теорему про накопичення тілесного кута, вивчив вплив тертя і вібрацій на роботу гіроскопіч. приладів. Один із авторів теорії інерціал. навігац. систем.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Механика специальных гироскопических систем. К., 1952; Некоторые вопросы теории автономного управления баллистическими ракетами. К., 1960; Движение твердого тела на струне и смежные задачи. Москва, 1991 (співавтор); Исследование устойчивости сложных механических систем. Москва, 2002 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
