Ішлінський Олександр Юлійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ішлінський Олександр Юлійович

ІШЛІ́НСЬКИЙ Олександр Юлійович (24. 07 (06. 08). 1913, Москва – 07. 02. 2003, там само) – математик. Д-р фіз.-мат. н. (1943), проф. (1945), акад. НАНУ (1948) і РАН (1960). Герой Соц. Праці (1961). Ленін. (1960) і Держ. (1981) премії СРСР, премії ім. О. Динника АН УРСР (1981) та ім. М. Лаврентьєва НАНУ (2001), Держ. премія РФ у галузі н. і т. (1996). Закін. Моск. ун-т (1935), де відтоді й працював (з перервою): від 1956 – зав. каф. приклад. механіки і керування. 1948–55 – дир. Ін-ту математики АН УРСР (Київ). Також очолював Ін-т проблем механіки АН СРСР (Москва, 1964–90). Наук. праці присвяч. питанням заг. механіки, динаміки твердого тіла та гіроскопів, теорії коливань, теорії систем інерціал. навігації та керування, теорії тертя, пружності й пластичності. Довів теорему про накопичення тілесного кута, вивчив вплив тертя і вібрацій на роботу гіроскопіч. приладів. Один із авторів теорії інерціал. навігац. систем.

Пр.: Механика специальных гироскопических систем. К., 1952; Некоторые вопросы теории автономного управления баллистическими ракетами. К., 1960; Движение твердого тела на струне и смежные задачи. Москва, 1991 (співавт.); Исследование устойчивости сложных механических систем. Москва, 2002 (співавт.).

Літ.: Олександр Юлійович Ішлінський: Біобібліогр. покажч. К., 1970; Александр Юльевич Ишлинский: Биобиблиогр. указ. Москва, 1984.

М. Л. Горбачук

Стаття оновлена: 2011