Іщенко Василь Григорович

Визначення і загальна характеристика

І́ЩЕНКО Василь Григорович (1883, с. Кобрикове Звенигород. пов. Київ. губ., нині Тальнів. р-ну Черкас. обл. — 1942?) — скульптор, мистецтво­знавець. У Києві навч. у Лавр. іконопис. майстерні, закін. художнє училище (1905), Париз. АМ. 1908 повернувся до Києва. На роботах І. по­значився вплив О. Родена; для творчості характерні від­творе­н­ня пере­конливих жит­тєвих образів; віртуозне володі­н­ня при­йомами пластики; ім­пресіоніст. трактува­н­ня скульптур. форм, що надає порт­ретам самобутності, виявляючи характерність ви­гляду моделей. Серед робіт — «Сон художника» (1913), «Бабуся», «Порт­рет», «Поцілунок», «Дівчина» (усі — 1913–17). Спів­роб. від­ділу охорони памʼяток та музей. справи при Ген. секр. нар. освіти (1917); екс­перт з обстеже­н­ня істор.-мист. памʼяток Істор. музею (1917–18 ); учителював (1920–22). Священик УАПЦ (1922–26). Ін­спектор мист.-істор. памʼяток Лавр. заповід­ника. Уповноважений у справах вилуче­н­ня мист. цін­ностей. 1928 як пред­ставник Всеукр. музей. містечка при­ймав на зберіга­н­ня речі з храмів, які закривали більшовики, зокрема з м. Пере­яслав-Хмельницький (нині Київ. обл.) та його околиць. 22 квітня 1929 заарешт. у справі Комітету визволе­н­ня України. 8 червня 1929 засудж. до 5-ти р. таборів. Покара­н­ня від­бував на Соловках (РФ). Працював на ка­налі Москва–Волга. Заарешт. удруге, роз­стріляний.

С. І. Білокінь

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю