І́ЩЕНКО Іван Микола­йович (22. 06 (04. 07). 1891, с. Пустоварівка, нині Сквир. р-ну Київ. обл. — 21. 11. 1975, Київ) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1941), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1917). Від­тоді працював військ. лікарем; водночас від 1920 — у Київ. мед. ін­ституті: 1937–55 — завідувач кафедри заг. хірургії, від 1955 — факультет. хірургії; 1933–36 — завідувач від­ділу екс­перим. хірургії Ін­ституту екс­перим. біо­логії та патології (нині в складі Ін­ституту фізіології НАНУ, Київ); 1937–41 — наук. кер. Київ. НДІ пере­лива­н­ня крові і невід­клад. хірургії (нині Ін­ститут гематології та транс­фузіології НАМНУ). Голова правлі­н­ня Наук. хірург. товариства УРСР (від 1954). Наукові дослідже­н­ня: транс­плантація тканин, лікува­н­ня ранового сепсису, алергії, теорія й практика наркозу, травмат. мозк. тиск, хірург. лікува­н­ня захворювань жовч. шляхів, печінки та шлунка.