Іщенко Микола Григорович
І́ЩЕНКО Микола Григорович (23. 12. 1926, с. Лузанівка, нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. — 20. 01. 2013, Київ) — письменник, літературознавець. Доктор філологічних наук (1976). Член НСПУ (1960). Респ. премія ім. Я. Галана (1972). Орден «За мужність» (2009). Депутат ВР УРСР (1975–80). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. пед. інститут (1953). Працював відп. секр. ред. г. «Молодь України» (1952–58); ред. г. «Сільські вісті» (1962–73); завідувач відділу культури ЦК КПУ (1973–78); ст. н. с. відділу історії комуніст. будівництва Інституту історії АН УРСР (1978–85; усі — Київ). Наукові праці присвяч. питанням історії ЗМІ, розвитку культури в Україні: «Від імені мільйонів» (1969), «Людина і слово», «Головний герой сучасності», «Шляхом “Правди”» (співавт.; усі — 1972; усі — Київ) та ін. Як письменник дебютував у фронт. газетах. Автор творів про життя укр. села від колективізації до сучасності, а також про воєнну звитягу, партизан. рух, звичайних робітників. Окремі твори І. перекладено рос., білорус., естон., груз., чес., угор., англ. та ін. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Дорогою в люди: Нариси. 1958; Вишням цвісти навесні: Оповідання. 1959; Доброго дня, Ярино!: Оповідання. 1960; Коли помиляється друг: Оповідання. 1961; Те, що нами пройдено: Повість. 1961; Сонячні межі: Роман. 1962; Ближче як на сто голок: Роман. 1963; Чолом тобі, юність: Оповідання. 1963; Кремінь: Повість. 1966; Скарб: Роман. 1968; Сусіди: Роман. 1969; Течія: Роман. 1974; Твердь: Роман. 1978; Барви літа: Роман. 1983; Полудень: Роман. 1985; Шляхи і сходини: Повість. 1985; Вибрані твори: У 2 т. 1986; Для цього живу: Роман. 1987; Твоє поле бою: Роман. 1989; Люди зі стужі: Повісті в оповіданнях. 2002; Світ за твоїм вікном: Повісті. Оповідання. Казки. 2006 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
