Іщенко Федір Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іщенко Федір Васильович

І́ЩЕНКО Федір Васильович (05. 05. 1912, с. В’язівок, нині Городищен. р-ну Черкас. обл. – 06. 09. 2001, Київ) – актор, педагог. Засл. арт. України (1999). Чл. НСКінУ (1996). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Київ. театр. ін-т (1940). Працював у Волин. укр. муз.-драм. театрі (Луцьк, 1940). Від 1946 – у Києві: актор Театру військ. округу, 1950–51 – ТЮГу, 1951–55 – Обл. укр. драм. театру, 1955–64 – Театру муз. комедії. Водночас 1964–76 – викл. Київ. ін-ту театр. мист-ва. У кіно від 1937. Створив низку образів героїч. плану.

Ролі: у кіно – Петро Чиж («Щорс», 1938, реж. О. Довженко), Хорунжий («Полум’я гніву», 1955, реж. Т. Левчук), Савка («Дорогою ціною», 1956, реж. М. Донськой), Щербак («Партизанська іскра», 1957, реж. О. Маслюков, М. Маєвська), Леонтій («Таврія», 1959, реж. Ю. Лисенко), Кобзар («Сон», 1965, реж. В. Денисенко), Коваль («Назад дороги немає», 1970, реж. Г. Ліпшиць; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка); Матрос Федорченко («Малахів курган», 1943, реж. Й. Хейфіц, О. Зархі), Рибак («Золотою стежкою», 1944, реж. К. Піпінашвілі; обидва – Тбіліс. кіностудія).

Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2011