Іщенко Юрій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іщенко Юрій Петрович

І́ЩЕНКО Юрій Петрович (27. 03. 1943, ст. Чу Джамбул. обл., Казахстан) – живописець. Засл. художник України (2003). Чл. НСХУ (1978). Закін. у Києві худож. ін-т (1970; майстерня В. Шаталіна), творчі майстерні АМ СРСР (1973; кер. О. Григор’єв). Відтоді працював у Черкасах: у худож.-вироб. майстернях; 1978–89 – відп. секр., від 1989 – голова орг-ції НСХУ; від 2000 – у технол. ун-ті: 2002–04 – зав. каф. дизайну, від 2004 – доц. Від 1973 – учасник всеукр. мист. виставок. Персон. – у Черкасах (1989, 2003). Осн. галузь – станк. монум. живопис реаліст. спрямування. Гол. тематика – життя й труд. будні людей, історія України, 2-а світ. війна, природа рідного краю. Автор картин на істор., військ.-патріот. та сільс. тематики, пейзажів, натюрмортів. Творча манера І. вирізняється композиц. вивершеністю, вдалими рішеннями, епічністю, поет. глибиною образів. Окремі полотна зберігаються у Черкас. худож. та краєзнав. музеях, Ярослав. ХМ (РФ).

Тв.: «Від Радінформбюро. 1941» (1970), «Земля» (1973), «Земля. Родина хліборобів», «Зима» (обидва – 1978), «Вечір. Валки» (1982), «Вільшанський мотив» (1984), «Земля – селянам» (1985), «Сірий день», «Весняна сівба» (обидва – 1986), «Річка Вільшанка» (1987), «Початок березня» (1988), «Похмуро» (1991), «За водою» (1994), «Повінь» (1996), «Перший сніг» (1997), «Квіти на криниці» (1999), «Заквітчаний луг» (2000), «Г. Сковорода» (2003); серії – «По Чехословаччині» (1967), «Рідні мотиви» (1987–2002).

Літ.: Міщенко Г. Його образотворча нива // ОМ. 2004. № 1; Художники Шевченкового краю: Альбом. Чк., 2008.

О. О. Плюхіна

Стаття оновлена: 2011