Іщук Руслан Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іщук Руслан Васильович

ІЩУ́К Руслан Васильович (25. 06. 1949, м. Почаїв Кременец. р-ну Терноп. обл.) – композитор, аранжувальник, хоровий диригент. Чл. Нац. ліги укр. композиторів (1997). Закін. муз.-пед. ф-т Івано-Фр. пед. ін-ту (1972), при якому заснував і очолив вокал. ансамбль «Росинка» (1967–68) та вокал.-інструм. ансамбль «Опришки» (1968–73; записав 3 платівки на фірмі «Мелодія», 2 – у США та Канаді). Очолював вокал.-інструм. ансамблі «Збруч» Терноп. (1973–74), «Беркут» Івано-Фр. (1975–76), «Закарпаття» Закарп. (Ужгород, 1979–80) філармоній, «Гудаки» Рахів. рай. Будинку культури (Закарп. обл., 1976–79). Від 1989 – кер. театру пісні «Літопис» (від 1993 – нар.) Терноп. екон. ун-ту. Автор музики пісень «Течія» (сл. С. Пушика), «Канни» (сл. Ф. Піговича), «Іван чар-зiлля», «Непочата вода» (обидві – сл. І. Рудія), «Пливе човен. Голодомор–32» (сл. Т. Іщук-Маріас), «Канада» (за нар. мотивами) та ін. Також займається обробкою укр. нар. пісень. Визнаний найкращим аранжувальником на муз. і пісен. конкурсах «Доля» (1992), «Золоті трембіти», «Кришталевий жайвір» (обидва – 1999), «Пісенний вернісаж» (2005).

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2011