Іщук Юрій Лукич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іщук Юрій Лукич

ІЩУ́К Юрій Лукич (26. 01. 1930, с. Журавники, нині Горохів. р-ну Волин. обл.) – хімік-технолог. Д-р тех. н. (1979), проф. (1980). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1972). Засл. діяч н. і т. УРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2004). Держ. нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. ін-т (1954). Працював 1954–62 на Бердян. дослід. нафтоолив. з-ді (Запоріз. обл.); водночас 1956–59 учителював. Від 1962 – в Укр. НДІ нафтоперероб. пром-сті «МАСМА» (Київ): 1962–66 – зав. лаб., 1966–2005 – заст. дир. з наук. роботи, від 2005 – наук. консультант; за сумісн. від 1997 – проф. каф. хім. технології нафти та газу Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Фахівець з перероблення нафти та газу. Осн. наук. інтереси стосуються вивчення хімії, реології та технології пластич. мастил. Брав участь в укладанні англо-нім.-рос.-укр. «Словника з мастильних матеріалів і техніки мащення» (Л., 2003).

Пр.: Технология пластичных смазок. К., 1986; Rheological and Thermophisical Properties of Greases. New York, 1988 (співавт.); Состав, структура и свойства пластичных смазок. К., 1996; Пластичные смазки // Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение: Справоч. Москва, 1999 (співавт.).

Н. П. Короткова

Стаття оновлена: 2011