Кочубей Юрій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кочубей Юрій Миколайович

КОЧУБЕ́Й Юрій Миколайович (09. 07. 1932, Полтава) – дипломат, літературознавець, перекладач. Канд. філол. н. (1977). Чл. НСПУ (1982). Премія ім. А. Кримського НАНУ (2002). Закін. Київ. ун-т (1955). Від 1957 працював у сис­темі МЗС УРСР; 1963–68 – спів­роб. Постій. представництва УРСР при ООН; 1971–77 – Постій. представник УРСР при ЮНЕСКО; 1977–81 – нач. відділу міжнар. орг-цій і чл. Колегії МЗС УРСР; 1981–87 – заст. міністра закордон. справ УРСР, голова Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО; 1987–92 – заст. ген. дир. ЮНЕСКО; 1992–97 – Надзвич. і Повноваж. Посол України у Франції та Постій. представник України при ЮНЕСКО; від 2000 – пров. н. с. Ін-ту сходознавства НАНУ й викл. (від 2007 – почес. д-р) Дипломат. академії при МЗС України (обидва – Київ). Автор публікацій, присвяч. араб. літ-рі, історії укр. сходознавства, укр.-сх. зв’язкам. Переклав окремі твори М. Дервіша, С. аль-Касема, А. Джарека, М. Дакруба, Ю. Ідріса. Гол. ред. ж. «Східний світ» (2000–09). Автор низки статей в ЕСУ.

Пр.: Марокко. Сучасне і майбутнє. 1960; Голос гніву і боротьби. Сучасна арабська поезія. 1971; Україна і Схід. Культурні взаємозв’язки України з народами Близького і Середнього Схо­ду: Бібліогр. покажч. 1998; Поэзия «сво­бодного стиха» в Ираке (40-е – 70-е гг. ХХ ст.). 2003; Орієнтальне мистецтво­знавство в Україні в 20–30 рр. ХХ ст. В. М. Зуммер (1885–1970). 2005 (спів­авт.); усі – Київ.

Літ.: Юрій Миколайович Кочубей: Бібліогр. покажч. (1955–2007). К., 2007; Ю. М. Кочубей. До 75-річчя від дня на­­родження // СС. 2007. № 2; Схід і діалог цивілізацій. До ювілею Ю. М. Ко­­чубея: Зб. наук. статей. К., 2012.

Т. Ф. Маленька

Статтю оновлено: 2014