Ївницька Тамара Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ївницька Тамара Василівна

ЇВНИ́ЦЬКА Тамара Василівна (21. 03 (03. 04). 1905, м. Єлизаветполь, нині Ґянджа, Азербайджан – 19. 10. 1985, с. Милорадове Котелев. р-ну Полтав. обл.) – живописець. Закін. г-зію у Люботині (нині Харків. обл.). Осн. жанр – портрет. Творчість Ї. базується на нар. традиціях; колорит згармонізований на великих локал. плямах, композиції врівноважені. Відтворила типові образи укр. селян 2-ї пол. 20 ст., передала їх психол. особливості. Роботи експонували у Полтаві (1972), Києві й Москві (1974). Окремі полотна зберігаються у Милорадів. краєзнав. музеї.

Тв.: «Доярка К. Книш», «Студентка Лара» (обидва – 1973), «Сільська учителька», «Художник П. Басалик» (обидва – 1974), «Онука героя» (1975), «Піонервожата», «Думи ветерана» (обидва – 1976), «Вихователька В. Конотоп» (1977), «Учителька С. Гапон» (1982).

Літ.: Костюк В. Майстер чарівного пензля // Нар. трибуна. Котельва, 1974, 13 лип.; Шило М. Картини Тамари Ївницької // Там само. 1987, 17 січ.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2011