Їранек Алоїз - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Їранек Алоїз

Ї́РАНЕК Алоїз (Алоїз Петрович; 05. 09. 1858, с. Ледці побл. м. Млад Болеслав, нині Чехія – 24. 05. 1950, Прага) – піаніст, педагог. Брат Й. Їранека. Закін. Праз. учител. ін-т. Композицію вивчав приватно у З. Фібіха. 1879–81 працював репетитором і аранжувальником «Слов’янської капели» під кер-вом Д. Агренєва-Слов’янського. 1881–1907 – викл. жін. г-зії Д. Оболенської (Харків). Неодноразово виступав у концертах у Харкові як піаніст, альтист, диригент. Від 1907 – у Празі, де приватно давав уроки гри на фортепіано та писав музику. Автор опер «Лешетинський коваль» (1901) та «Дагмар» (1908, за С. Чехом), муз. комедії «Одруження» за М. Гоголем (1922), оркестр. творів, хорів для різного складу виконавців (на сл. О. Пушкіна, А. Жуковського та ін.), вокал. (серед них – романс «Для берегів далекої Вітчизни», надрук. 1897 у Харкові), фортепіан. творів, камерно-інструм. музики (виконувалася у Харкові під час перебування там Ї., а також після його від’їзду, неодноразово «Шевчик-квартетом»), аранжування для струн. квартету сюїти Й.-С. Баха (1909–10 була виконана квартетом Микол. відділ. РМТ). Фортепіанні та камерні твори Ї. (деякі з них були видані в Чехії) звучали у виконанні Й. Їранека, Ф. Ондржичека, Я. Коціяна під час європ. гастролей і виступів у Чехії.

Літ.: Zd. Böhmová. Vzpomínáme Aloise Jiránka // Hudební rozhledy. 1958. № 15; J. Schánilec. Za slávou. Praha, 1961; Чеські музиканти в Україні: Біобібліогр. слов. Х., 2005.

В. М. Щепакін

Стаття оновлена: 2011