Йовик Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йовик Іван

ЙО́ВИК Іван (псевд. – Соколенко; 20. 01. 1918, с. Хишевичі, нині Городоц. р-ну Львів. обл. – 26. 04. 2005, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Гемптонбурґ, шт. Нью-Йорк, США) – військовик, громадський діяч, меценат. Навч. у Перемишл. г-зії. Від 1938 служив у польс. війську. На поч. 2-ї світ. війни 1939 потрапив у нім. полон. 1942 повернувся на батьківщину. У тому ж році став чл. ОУН, 1944 вступив до УПА (воював у сотні Громенка). Від 1947 мешкав у Німеччині, 1948 емігрував до США. Брав активну участь у громад. житті укр. еміграції, зокрема був одним із організаторів Т-ва вояків УПА ім. генерал-хорунжого Тараса Чупринки, заст. голови Світ. братства УПА. Разом із дружиною засн. Т-во допомоги сиротам України. Автор спогадів «Нескорена армія. Із щоденника хорунжого УПА» (К., 1995).

Літ.: Борець і меценат (Іван Йовик) // Нація і Держава. 2004. № 2(13).

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2011