Йододефіцитні захворювання

ЙОДОДЕФІЦИ́ТНІ ЗАХВО́РЮВА­Н­НЯ — неінфекційні захворюва­н­ня, спричинені дефіцитом йоду та інших мікро­елементів у воді й продуктах харчува­н­ня. Термін «Й. з.» введено 1983 замість поня­т­тя «ендеміч. зоб». Й. з. виявлено у 153-х країнах світу, зокрема й майже на всій тер. України, РФ, Білорусі (хворіють понад 35 % насел.). Не­стача йоду призводить до зниже­н­ня секреції тиреоїд. гормонів щитоподіб. залозою, що викликає роз­виток компенсаторно-при­стосувал. реакцій, зокрема гіпертрофії та гіперплазії тиреоцитів, по­ступове збільше­н­ня роз­мірів щитоподіб. залози, формува­н­ня зобу. Згодом за наявності ін. чин­ників (не­стача селену, кобальту, заліза, міді, молібдену, цинку, надлишок свинцю, кадмію, мишʼяку, дефіцит білка, палі­н­ня, деякі медикаменти зі струмоген. ефектом) роз­вивається низка захворювань щитоподіб. залози (дифуз. і вузловий зоб, кісти, тиреоїдити, пухлини) та від­буваються значні зміни всіх видів обміну речовин в організмі, які зумовлюють поруше­н­ня ре­продуктив. функції, вроджені вади роз­витку, високий рівень перинатал. смертності, уроджений зоб, вади фіз. і псих. роз­витку, кретинізм, ювеніл. гіпотиреоз, анемії та ін. Дефіцит йоду спричиняє незворотні поруше­н­ня мозку плода та новонародженого, що призводить до розум. від­сталості (погірше­н­ня памʼяті, низька успішність тощо), втрати праце­здатності, затримки фіз. і психомотор. роз­витку, спастич. паралічів, уродженої глухоти, зниже­н­ня інтелектуал. потенціалу. Небезпека виникне­н­ня Й. з. значно зросла у звʼязку з опроміне­н­ням радіонуклідами йоду внаслідок аварії на ЧАЕС. Осн. методом профілактики йододефіцит. станів вважають вжива­н­ня йодованої солі, однак ліквідація дефіциту одного з мікро­елементів не вирішує про­блему, оскільки у знач. частини насел. не­стача йоду по­єд­нується з дефіцитом селену, заліза, міді, цинку. Оптимал. шляхом є збагаче­н­ня продуктів харчува­н­ня принаймі кількома мікро­елементами або вжива­н­ня бурих мор. водоростей.

Завантажити статтю