Кочугур Леонід - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кочугур Леонід

КОЧУГУ́Р Леонід (справж. – Кучугур Леон­тій Якович; 26. 08. 1928, смт Зве­нигородка, нині місто Черкас. обл. – 22. 03. 1997, Київ) – поет. Чл. СПУ (1963). Закін. Київ. річк. технікум (1949). Працював на Київ. суднобуд. з-ді; від 1952 – на комсомол. і парт. роботі. Почав друкуватися від 1944. Автор зб. «Пісня праці» (1958), «Дніпро під­казує пісні» (1963), «Слухайте, хви­лі» (1978), «Фарватер квітня» (1985), «Не обминеш своєї долі» (1993), «Ще не зима – ще тільки осінь…» (2009), а також кн. для дітей «Два дубочки – два листоч­ки» (1969), «Монітор “Железняков”» (1977; усі – Київ). Осн. мо­тиви творчості – рев. минуле, 2-а світ. вій­на, праця річковиків-дніпровців.

П. М. Перебийніс

Статтю оновлено: 2014