Йонеско Ежен - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йонеско Ежен

ЙОНЕ́СКО Ежен (Ionesko Eugène; 26. 11. 1909, м-ко Слатіна, Румунія – 28. 03. 1994, Париж) – французький драматург, один із фундаторів «театру абсурду». Закін. Бухарест. ун-т, здобув ступ. д-ра літ-ри у Сорбон. ун-ті (Париж, 1939). Від 1945 мешкав у Парижі. Дебютував п’єсою «La Cantatrice chauve» («Голомоза співачка», 1950; укр. перекл. – ж. «Всесвіт», 1989, № 10), яку характерезував як трагедію мови. Написав її після спроб вивчити англ. мову за допомогою самовчителя: у безглуздості заучуваних фраз, беззмістовності діалогів він побачив відображення абсурдності людського буття. Тему абсурдності Й. розвинув і в п’єсах «La Leçon» («Урок», 1951), «Les Chaises» («Стільці», 1952; укр. перекл. – ж. «Всесвіт», 1992, № 8), «Le Nouveau Locataire» («Новий квартирант», 1955), «Victimes du devoir» («Жертви обов’язку», 1953), «Amédée, ou Comment s’en débarrasser» («Амадей, або Як краще його позбутися», 1954), «Tueur sans gages» («Убивця за покликанням», 1958). П’єса «Rhinocéros» («Носороги», 1959; укр. перекл. – К., 2003) – алегорія сусп-ва, де озвіріння людей – закономір. результат соц. устрою. У п’єсі «La soif et la faim» («Спрага та голод», 1965) найповніше втілив песиміст. ідеї. Свій «Театр абсурду» Й. визначив як антиреаліст., антипсихол. та антифілос. явище.Окремі твори Й. укр. мовою переклали В. Діброва, О. Коломієць, Л. Шевченко, П. Таращук. П’єси Й. ставилися в Україні на сценах Харків. академ. драм. театру ім. Т. Шевченка, Київ. експерим. центру, Нац. академ. укр. драм. театру ім. І. Франка, Нац. центру театр. мист-ва ім. Леся Курбаса, Майстерні театр. мист-ва «Сузір’я» (усі – Київ).

Літ.: L. Pronko. Eugène Ionesco. New York, 1965; R. N. Coe. Ionesco, a Study of His Plays. London, 1971; Діброва В. Шляхи театрального авангарду: Ежен Йонеско // Всесвіт. 1988. № 10.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2011