Йорґа Ніколай - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йорґа Ніколай

ЙО́РҐА Ніколай (Iorga Nicolae; 05, за ін. даними – 06. 05. 1871, м. Ботошань, Румунія – 27. 11. 1940, с. Стрежник, жудець Прахова, Румунія) – румунський історик, політичний діяч. Акад. Румун. академії (1910). Закін. Ун-т у м. Ясси, продовжив навч. у Парижі, Берліні, Ляйпцизі. 1893 здобув ступ. д-ра н. Організував Нар. ун-т у м. Веленій де Мунте (1908). У 1910 створив і очолив Нац.-демократ. партію, неодноразово обирався депутатом румун. парламенту. Один із засн. Ін-ту пд.-сх. європ. дослідж. (1914), засн. Ін-тів вивчення Візантії та універсал. історії (1937). У 1931–32 – прем’єр-міністр Румунії, 1938–40 – королів. радник. Автор фундам. монографій з історії Румунії, у яких заперечував автохтонність українців Буковини та Бессарабії, вважаючи їх «зрутенізованими румунами», висував румун. претензії на т. зв. Трансністрію, тенденційно висвітлював румун.-укр. відносини. Серед українознав. праць – «Ucraina moldovenească» (1913), «Chestiunea rutenească în Bucovina» (1915), «Românii de peste Nistru» (1918), «Hotarul etnic dinspre Apus: printre Bucovineni si Maramureşeni» (1919), «Iurg Coriatovici în Moldova» (1928).

А. І. Жуковський

Стаття оновлена: 2011