Розмір шрифту

A

Йорданія, Йорданське Хашимітське Королівство

ЙОРДА́НІЯ, Йор­данське Хашимітське Королівство (Al-Urdunn, Al-Mamlaka al-ʼUrdunniya al-Hāshimiyyah) — держава у Західній Азії. На Пів­ночі межує з Сирією, на Пів­нічному Сході — з Іраком, на Пів­ден­ному Сході і Пів­дні — із Саудівською Аравією, на Заході — з Ізраїлем. На Пів­ден­ному Заході має вихід до затоки Акаба Червоного моря. Площа 89,3 тис. км2. Населе­н­ня 5,9 млн осіб (2011), пере­важно араби (98 %). Природний приріст населе­н­ня 2,3 % (при рівні фертильності 2,6 дитини на одну жінку). Середній вік 23,5 років. Міське населе­н­ня складає 79 %. Віро­сповіда­н­ня: мусульмани-суніти — 98 %, християни — 2 %. Столиця — Амман (1,2 млн осіб; 2008). Найбільші міста: Ез-Зарка, Ірбід, Ар-Русайфа. Адміністративний поділ — 12 мухафаз. Державна мова — арабська. Державний устрій — дуалістична монархія. Глава держави — король. Законодавчий орган — двопалатні Національні збори. Законодавча система Й. не ви­знає верховенства Між­народного Верховного суду в Гаазі (Нідерланди). Грошова одиниця — йор­данський динар. Член ООН, МВФ, СОТ, Ліги арабських держав.

Історична довід­ка

Територія сучасної Й. в давнину була заселена семітськими племенами ханаанеїв. Від кінця 1 тис. до н. е. — центр давньоарабської Набатейської держави. На початку 2 ст. була заво­йована римлянами. Від 4 ст. — у складі Візантійської імперії, від 7 ст. — Арабського халіфату, від початку 16 ст. до 1918 — Османської імперії. Під час 1-ї світової війни тер. сучасної Й. була звільнена від турецьких військ. За ріше­н­ням Ліги Націй 1920 пере­йшла під контроль Великої Британії, яка отримала мандат на управлі­н­ня Палестиною. 1921 ви­окремлено частину території на Сході від річки Йор­дан в окремий емірат Транс­йор­данія (сучасна Й.) під управлі­н­ням Великої Британії. Від 1946 — формально незалежне Хашимітське Королівство Транс­йор­данії, союзне Великій Британії. Внаслідок арабо-ізраїльської війни (1948–49) до його складу при­єд­нано західний берег річки Йор­дан разом із містом Наблус, Бейт-Лахм (Віфлеєм), східну частину Єрусалима та ін. 1950 проголошено єд­ність Транс­йор­данії та Східної Палестини у складі Йор­данського Хашимітського Королівства. 1957 виведено британські війська з Й. 1967 у результаті ізраїльської агресії проти арабських країн 5,9 тис. км2 тер. Й. (на Заході від річки Йор­дан) окуповано ізраїльськими військами. 1988 Й. від­мовилася від претензій на цю територію, від 1991 бере участь у близько­східних мирних пере­говорах. Згідно з під­писаними 1993 у Вашингтоні документами про мирне врегулюва­н­ня конфлікту між Ізраїлем та арабськими країнами, Й. повернуто частину захоплених ізраїльськими військами земель.

Природа

Більша частина території Й. — плоскогірʼя, що під­вищується зі Сходу на Захід від 500 м до 1000–1500 м над рівнем моря. Найвища точка — гора Рам (1754 м). У західній частині Й. — меридіональна тектонічна западина Гхор (Ель-Гор), заповнена долиною річки Йор­дан та Мертвим морем (422 м нижче рівня моря). По боках западини про­стягаються Сирійсько-Палестинські гори. Клімат субтропічний сухий, серед­земноморський, лише на Пів­нічному Заході вологий. Середня температура січня від +8 до +14 °С, липня — +24 °С, у западині Гхор та на Пів­дні Й. іноді до +50 °С. Головна ріка — Йор­дан, найбільше озеро — Мертве море. Рослин­ність на Заході серед­земноморська, поширені дерево-чагарникові формації, на Сході — напів­пустельна та пустельна, подекуди оази з фініковими пальмами. Характерні пред­ставники тварин­ного світу — газель, гієна, пустельна лисиця, багато видів птахів та плазунів. Національні парки: «Азрак», «Ваді-Рам»; національний заповід­ник — «Шаумарі».

Економічний і культурний роз­виток

Основу економіки складає сфера послуг, зокрема банківська і туристична, видобуток фосфоритів, поташу та мармуру. ВВП становить 7,039 млрд дол. США (2006), у роз­рахунку на особу — 1500 дол. США. У структурі ВВП сфера послуг складає 85,8 %, промисловість — 10,3 %, сільське господарство — 3,9 %. Сільське господарство спеціалізується на вирощуван­ні ячменю, пшениці, цитрусових, динь та овочів, а також роз­веден­ні овець, кіз, коней, верблюдів, віслюків, свійських птахів. Екс­портує фосфорити, поташ, мармур, продовольчі та промислові товари, добрива; імпортує нафту, машини й устаткува­н­ня, продовольчі та промислові товари, худобу. Основні торговельні партнери: Саудівська Аравія, Індія, Туреч­чина, Ірак, Італія, Велика Британія, США, Японія. Між­народний аеропорт — Ель-Джаза, морський порт — Акаба. Серед ві­домих письмен­ників — Х. Бейдаса, І. аль-Хурі аль-Байтаджалі, М. Сейф-ад-дін аль-Ірані, М.-А. аль-Амрі, І. ан-Наурі, Ф. аль-Касус, Ф. Каавар, Х. ас-Савахірі, М. аль-Атілі. 

Серед памʼяток архітектури на території Й. збереглися памʼятки пізнього палеоліту (наскельні зображе­н­ня Кільви), неоліту (найдавніший шар поселе­н­ня Ієрихон), енеоліту та бронзи (мегалітичні гробниці; залишки глинобитних поселень і культових споруд, іноді з роз­писами; кераміка, ювелірні вироби тощо). Серед найві­доміших — архітектурні спорудже­н­ня набатеїв (від 4 ст. до н. е.), зокрема вирубаний у скелях комплекс столиці Набатейського царства — Петри. Збереглися залишки споруд (пере­важно культових та житлових) римського (2–3 ст.) і візантійського (4 — початок 7 ст.) періодів. Серед памʼяток арабської культури — замки-резиденції: Мшат­та, Хірбет аль-Мафджар, Кусейр-Амра (обидва — 8 ст.). В Ель-Караці й Еш-Шаубеці збереглися замки хрестоносців, в Аджлуні — фортеця арабських емірів Калат ар-Рабад (усі — 12 ст.), в Акабі — форт (14 ст.). Дипломатичні від­носини між Україною і Й. встановлено 14 квітня 1992. Важливим кроком у зміцнен­ні українсько-йор­данських від­носин стало створе­н­ня 1994 року на базі Національного технічного університету «Київський політехнічний ін­ститут» товариства дружби «Україна-Йор­данія».

Літ.: Камзин К. З. Водные ресурсы бас­сейна реки Иор­дан и арабо-израильский конфликт. Москва, 1998; Аганин А. Р., Соловьева З. А. Современ­ная Иор­дания. Москва, 2003; Густерин П. В. Города Арабского Востока. Москва, 2007; Нечепа М. Культурна дипломатія України в арабському світі // Україна дипломатична. К., 2010. Вип. 11.

О. О. Бейдик

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Країни і регіони
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12992
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 055
цьогоріч:
305
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 681
  • середня позиція у результатах пошуку: 13
  • переходи на сторінку: 6
  • частка переходів (для позиції 13): 58.7% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Йорданія, Йорданське Хашимітське Королівство / О. О. Бейдик // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12992.

Yordaniia, Yordanske Khashymitske Korolivstvo / O. O. Beidyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-12992.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору