Йорж Конон Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йорж Конон Петрович

ЙОРЖ Конон Петрович (справж. – Єржов; 1893, станиця Челбаська, нині Кубан. край, РФ – 1963, Алма-Ата, нині Алмати, Казахстан) – бандурист. Учень В. Ємця. Навч. 1913 у 1-й кубан. кобзар. школі ім. М. Богуславського. 1911 придбав бандуру (ймовірно, майстра О. Корнієвського). 1911–17 – флейтист, арт. хору і симф. оркестру Кубан. козачого війська. У станиці Челбаська викладав музику та співи. 1919 дав концерт у станиці Канівська. Наприкінці 1920 виїхав до Краснодара (РФ), де виступав у концертах, граючи на бандурі. Переїхав у м. Саратов (РФ), грав у симф. оркестрі театру опери та балету. Працював в Алма-Атин. опер. оркестрі. Іноді виступав на муз. фестивалях. Виконував думи «Федір Безрідний», «Невольники на каторзі», «Козак Нетяга» та «Козак Голота», пісні «Взяв би я бандуру» і «Закувала та сива зозуля» П. Ніщинського, «За гори сонце закотилось» (сл. і музика Р. Чобітька), укр. нар. пісню «Летіла сорока».

Літ.: Нирко О. Йорж Конон Петрович // Бандура. 1996. № 55–56.

О. Й. Нирко

Стаття оновлена: 2011