Йосафатова долина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йосафатова долина

ЙОСАФА́ТОВА ДОЛИ́НА – яр зі стародавнім караїмським кладовищем. Розташ. побл. м. Бахчисарай (АР Крим) у верхів’ях балки Мар’ям-Дере, нижче міста-фортеці Чуфут-Кале. Пл. бл. 5 га. Давніша назва – Балта Тіймез (з караїм. – Сокира не торкнеться). Некрополь є священним для караїмів бл. 2 тис. р., зберігає сліди колишніх вірувань, традицій і обрядів. До 1930-х рр. утримувався за рахунок громади. Після націоналізації перейшов у розпорядження Бахчисарай. музею (нині Бахчисарай. істор.-культур. заповідник). Поховання спрямов. з Пн. на Пд. Серед бл. 10 тис. пам’ятників прибл. 7 тис. знаходяться на поверхні. Осн. матеріал – місц. вапняк; є також надгробки з привізного мармуру, лабрадориту, габро, граніту, діориту. Найчастіше зустрічаються надгробки типу егер-таш (сідло), евчік-таш (будиночок), плита, йолджі-таш (безмогильний вертикальний – померлому на чужині). Бл. 6 % надгробків – з орнаментами; давні знаки (кола, зірки, багатогранники, розетки) відігравали роль оберегів і відображали світогляд народу. Написи на могилах частково дослідили А. Фіркович і Д. Хвольсон наприкінці 19 ст., викликавши своїми публікаціями тривалу дискусію щодо давності поховань. Більшість епітафій написані давньобіблей. (арамей.), рідше тюрк., караїм. та рос. мовами; у них зазначені ім’я, сином (дочкою) кого був, дата смерті, евлогія, іноді – місце проживання, заняття, прізвисько. На основі перекладів надгроб. написів зроблено низку узагальнень: дати поховань від 1 до 20 ст.; під час датування використано різні календарі; зустрічаються нац. (Севергелін, Бікеч, Тохтамиш), реліг. (Ельягу, Абрахам) та ін. антропоніми, подвійні імена (Тохтар-Зінара) й прізвища (Леві-Ялпачік), прізвиська та родові імена (Паша, Карга); на надгробках типу йолджі-таш, на могилах померлих на чужині і могилах чужинців вказано геогр. назви (Кафа, Порт-Артур, Константинополь). У 20 ст. пізні пам’ятники – стели, складні постаменти та надгробки з коштов. каменю (мармур, лабрадорит, граніт та ін.) – розграбовано, деякі з них використано для нових пам’ятників (напр., партизанам у с. Шовковичне Бахчисарай. р-ну і Леніну в Бахчисараї); низку могил розкопали мародери.

Літ.: Кокизов Ю. Д. Сорок четыре надгробных памятника с караимского кладбища в Чуфут-Кале. С.-Петербург, 1910; Полканова А. Ю. Типизация памятников родового кладбища крымских караимов Балта Тиймэз // Святыни и проблемы сохранения этнокультуры крым. караимов – караев: Мат. научно-практ. конф. Сф., 2008.

Г. Ю. Полканова

Стаття оновлена: 2011