Йосип - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йосип

ЙО́СИП (Кречетович Йосип Павлович; 29. 01(10. 02). 1873, Гроднен. губ., Білорусь – 12. 06. 1933, Сімферополь) – церковний діяч. Закін. Жировиц. духовне уч-ще (нині Гроднен. обл., Білорусь), Вілен. духовну семінарію (нині Вільнюс), Моск. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1897). Відтоді – інспектор класів, учитель Закону Божого Оренбур. єпарх. жін. уч-ща (Росія). 17 жовтня того ж року рукопоклад. у сан диякона, згодом священика. Від 1910 – ректор Оренбур., від 1915 – Катеринослав. (нині Дніпропетровськ) духов. семінарії, після закриття якої 1918 служив у Київ. губ. 1922 приєднався до Живої (Обновлен.) Церкви, 20 червня 1923 хіротонізов. на єпископа. Від січня 1924 – єпископ Ізюмський, вікарій Харків. єпархії. 16 вересня того ж року возвед. у сан архієпископа, признач. на Полтав.-Прилуц. єпархію. Від 2 червня 1926 – митрополит Могильовський і Білоруський, від 22 березня 1928 – Сімферопольський, голова Крим. митрополитан. церк. упр. 5 вересня того ж року організував собор, на якому ухвалено створення Крим. автоном. митрополії, якої, однак, Священ. синод РПЦ не визнав. У вересні 1929 заарешт. за звинуваченням у антирадян. пропаганді.

Пр.: Доклад о предстоящем Вселенском Соборе и об исторических и канонических основаниях автокефалии Украинской Церкви // Церк. обновление. 1925. № 9; Происхождение и сущность самосвятства липковцев. Х., 1925.

Літ.: Катунин Ю. А. Крымское митрополитанское церковное управление // Культура народов Причерноморья. 1999. № 8; Боже В. С. И. П. Кречетович: жизнь и труды // Истор. чтения: Мат. науч. регион. конф. «Имена уходящего века» (1999). Челябинск, 2003. Вып. 6.

В. С. Боже

Стаття оновлена: 2011