Йосип - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йосип

ЙО́СИП (Оксіюк Йосип Федорович; 28. 08(09. 09). 1894, с. Луковисько Костянтинів. пов. Холм. губ., нині Люблін. воєводства, Польща – 23. 04. 1991, Варшава) – церковний діяч УАПЦ. Брат Макарія і Петра Оксіюків. Закін. Холм. духовну семінарію (1914), Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1918). Відтоді працював у Мін-ві культів Української Держави, водночас – актив. діяч Кирило-Мефодіїв. братства. Від 1919 – приват-доц. каф. історії стародав. Церкви богослов. ф-ту, від 1920 – на істор.-філол. ф-ті Кам’янець-Поділ. укр. ун-ту. Брав участь у перекладі Біблії укр. мовою. У травні 1922 прийняв сан священика УАПЦ, від червня того ж року – єпископ Кам’янецький. Від 1923 служив у Харкові, згодом переїхав до м. Лубни (нині Полтав. обл.), де був возвед. у сан архієпископа Лубенського і Полтавського, а також Миргородського. На 2-му Всеукр. соборі УАПЦ (1927) обраний заст. митрополита Василя (Липківського). Після ліквідації УАПЦ 1930 працював перекладачем і літ. ред. у вид-вах Харкова, перебував під постійним наглядом ГПУ. У березні 1937 заарешт., засудж. до 7-ми р. таборів, покарання відбував на Далекому Сході. 1950–61 працював літ. ред. «Єпархіального вісника» у Львові, від 1961 – у ред. «Православного вісника» у Києві. Реабіліт. 1961.

О. М. Завальнюк

Стаття оновлена: 2011