Йосифович Дмитро Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Йосифович Дмитро Григорович

ЙОСИФО́ВИЧ Дмитро Григорович (псевд. і крипт.: Василь Ріленко, Василь Орленко, Орест Дубенський, Мирослав Зорин, Дм. Йос., О. Д., Д-б Ор. та ін.; 06. 11. 1867, с. Нові Скоморохи, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 11. 1942, с. Хитар Сколів. р-ну Львів. обл.) – письменник, перекладач, священик. Закін. Бережан. г-зію (нині Терноп. обл.; 1887), теол. ф-т Львів. ун-ту (1891). Душпастирював у селах Станіславщини та Львівщини. Видав огляд праць Ф. Ржеґоржа про українців Галичини, записував фольклор. Автор віршів «Заява» (ж. «Зоря», 1892), «Гості» (1898; 1909), «Щастє», «На синяві небес…» (обидва – 1906; усі – «ЛНВ»), «Як схиляєшся до броду», «Зеленими левадами» (у зб. «Акорди: Антологія укр. лірики від смерті Шевченка», Л., 1903), байки «Вовк та овеча рада» («Зоря», 1894), вірш. повісті «У верховинській дебрі» (1926), новели «Провинник» («Зоря», 1892), оповідань «По городських вулицях» («Зоря», 1894), «По сей і той бік моря» (1912). Писав про злиденне життя селян, соц. проблеми галиц. міста кін. 19 ст., тяжке життя укр. емігрантів. Переклав укр. мовою з рос. окремі твори В. Короленка (повість «Сліпий музика», 1890), Г. Данилевського (роман «Збігці з Новоросії», 1892; спільно з М. Миколайчуком), М. Костомарова (роман «Кудеяр», 1897; усі опубл. у літ. додатку до г. «Діло» – «Бібліотека найзнаменитіших повістей», Львів), А. Чехова (оповідання «Неприємність», 1892; «Старий дім» // «Неділя», 1932, 29 травня), О. Равіти-Гавронського (повість «Гетьман Мазепа», 1893), В. Соловйова («Вві сні і наяву», 1893), О. Пушкіна («Казки», Л., 1900), В. Жуковського («Казка про Івана Царевича та Сірого Вовка», Л., 1905); з нім. – Й.-В. Ґете (драми «Іфіґенія в Тавриді», Л., 1895; «Притча про підкову», 1906), Ф. Шіллера («Поезії», Л., 1914); з франц. – Ґі де Мопассана (новели «Боягуз», «Хори», «Чорт»; усі – 1892); з польс. – Я. Захар’ясевича (оповідання «Обезнасліджений»), М. Родзевичівни (повість «Девайтісь»), Е. Ожешко («Хохлик-збитошник»; усі – 1892); з чес. – К. Шванди (оповідання «Беатриче», 1890), С. Чеха («Чоловік з гарним вусом», 1893) та ін.

Літ.: Бондарук І. Руський Вальтер Скотт із Скоморох // Київ. Філядельфія, 1962. Ч. 5–6; Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біогр. довід. Бережани, 2000.

Я. І. Мазурак

Стаття оновлена: 2011