Йошт Адольф
Визначення і загальна характеристика
ЙОШТ Адольф (Joszt Adolf; 17. 04, за ін. даними — 06. 1889, Львів — 16. 03. 1957, м. Ґлівіце, Польща) — польський хімік. Закін. Львів. гімназію та політех. школу (1912). Відтоді до 1918 працював викл. технології рільництва, 1919–27 — завідувач кафедри і станції ферментації Академії рільництва в м. Дубляни (нині Жовків. р-н Львів. обл.). 1913 захистив докторат, 1920 габілітувався. 1918–19 у складі польс. війська воював проти ЗУНР. Від 1923 — надзвич. професор кафедри технології рільництва, 1925–26 — декан рільн.-ліс., 1931–32 — хім. факультетів, 1936–38 — ректор, 1941–44 — викладач профес. курсів Львів. політехніки. Після 2-ї світової війни виїхав до Кракова; згодом — у Ґлівіце: 1945–47 — декан хім. відділ., завідувач кафедри хім. технології с. господарства, 1957 — каф. технології води Шльон. університету. Вивчав проблеми ферментації, зокрема застосування ферментів для каталізу розкладу крохмалю; генетику мікроорганізмів. Розробляв технології очищення води і рідин. відходів. 2004 у Вісконсін. університеті (м. Медісон, США), де працював один із учнів Й., В. Шибальський, започатковано премію його імені.
Додаткові відомості
- Основні праці
- O ciagłej fermentacji skrobiowych zacierów gorzelniczych // Przemysł chemiczny. 1930. № 392 (співавтор); Vergleichende Untersuchungen der Karamel und Melasse-Kolloide // Kolloid chemische Beihefte. 1935. № 42 (співавтор); Karmelizacja cukrów i jej znaczenie w gorzelnictwie // Przemysł rolny. 1935. № 70.
- Державний архів
- Центр. держ. арх. України у Львові. Ф. 165, оп. 5, спр. 1453; Держ. арх. Львів. обл. Ф. 27, оп. 3, спр. 35, 134.