Іконник Віктор Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іконник Віктор Михайлович

ІКО́ННИК Віктор Михайлович (29. 09. 1929, с. Іванівка Семенів. р-ну, нині Полтав. обл. – 18. 01. 2000, Київ) – хоровий диригент, педагог. Чоловік В. Захарченко. Нар. арт. УРСР (1989). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1982). Закін. Одес. консерваторію (1957; викл. К. Пігров, Д. Загрецький). Відтоді – викл. Ніжин., 1961–73 – Київ. пед. ін-тів, водночас 1961–68 – Київ. консерваторії. Організатор (1964) аматор. камер. хору у Києві, який 1973 реорганіз. у Київ. камер. хор (від 1981 – ім. Б. Лятошинського), 1973–89 – його худож. кер. і гол. диригент. 1992 створив на базі хору Ансамбль класич. музики ім. Б. Лятошинського (хор і оркестр). Створ. ним колективи повернули традицію камер. хор. виконавства, що дозволило І. з невеликою кількістю співаків досягти «інструм. звучання», бездоган. чистоти строю, ритм. точності, злагодженого ансамблю як окремих партій, так і хору в цілому, вираз. нюансування та гнучкої агогіки. Завдяки цьому він зміг підняти пласти хор. літ-ри від ренесансу, бароко, класицизму до модерну й авангарду, що до цього не було достатньо представлено у хор. виконавстві. І. – автор хор. творів та обробок нар. пісень. Сприяв відродженню інтересу в Україні до великих надбань світ. хор. музики, вершиною якої стало виконання «Високої меси» Й.-С. Баха, ораторій Й. Гайдна, Ф. Мендельсона, Ґ. Генделя, вітчизн. музики 17–18 ст.: твори М. Дилецького, Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя. І. належить виконання складних вокально і стилістично творів Б. Лятошинського, М. Колесси, Л. Грабовського, Ю. Іщенка, В. Бібика, Л. Дичко та ін. Вплив І. на хор. виконавство проявився у створенні числен. камер. хорів в областях і р-нах, навч. закладах, в самодіяльності, що активізувало хор. виконавство та композитор. творчість в Україні. Автор зб. «Хорові мініатюри» (К., 1981).

Літ.: Гордійчук М. Диригує Віктор Іконник // КіЖ. 1979, 25 жовт.; Драбина Я. Ведель Віктора Іконника // Там само. 1987, 25 жовт.; Плачинда С. Ми відкрили генія // ЛУ. 1987, 31 січ.; Степаненко Г. Самовіддане служіння музиці // Музика. 2005. № 3.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2011