Іконографія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іконографія

ІКОНОГРА́ФІЯ Предметом дослідж. І. як спец. істор. дисципліни є особл. тип джерел, в яких інформація зафіксов. у вигляді зображень, об’єктами – твори живопису, графіки, іконотворчості, скульптури, приклад. малярства тощо. Вивчає наскельні малюнки, петрогліфи, мініатюри, гравюри (зокрема книжк.), ілюстрації, картини, портрети, емалі, ікони, фрески тощо; досліджує зображення, історію їхньої появи, виникнення маляр. стилів у різні істор. епохи, техніку виконання; встановлює автор. приналежність творів, форми фіксації зорової інформації та методику її інтерпретації. І. також розробляє теор. прийоми та методи для визначення достовірності творів, здійснює їхнє датування, встановлює адекватність відображення дійсності та автентичності подій у наявних мистец. творах з метою використання отриманих сукуп. даних в істор. дослідж., прослідковує розвиток духов. культури, світогляду, обрядів, смаків людини завдяки та через будь-який вид зображень у певний хронол. період розвитку цивілізації, адекватність взаємозв’язків маляр. мист-ва із заг. цивілізац. поступом. Перші іконогр. зображал. твори у вигляді наскел. малюнків виникли в епоху пізнього палеоліту. На тер. України відомі знахідки з Мізинської стоянки та Межиріча: розмальовані червоною вохрою кістки мамонта, браслети з меандр. орнаментом, фігурки жінок. У Межирічі знайдено перший в Європі малюнок на кістці із зображенням поселення, який вважають пейзажем, або першим картогр. джерелом. Зображення птахів і звірів є у Кам’яній Могилі. З розвитком матеріал. та духов. культури зображення зазнали знач. змін, хоча осн. прийоми їх створення залишилися традиційними. До скіф. часів належать зразки худож. виробів, оформлені у звіриному стилі, золота пектораль вагою 1150 г (Товста Могила) та ін. У період Київ. Русі з’явилися кольорові мініатюри – портрети невеликого розміру та малюнки, якими ілюстрували тексти. Розвиток книжк. мініатюри в умовах запровадження друкар. техніки спричинив появу гравюри. Одними з перших укр. гравюр є зображення апостола Луки та орнаменти в кн. «Апостолъ» (Л., 1574), виконані І. Федоровим. 1622 К. Сакович у Києво-Печер. друкарні опублікував «Вѣршѣ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного, гетмана войска... запорозкого». Вид. ілюстроване портретом П. Конашевича-Сагайдачного на коні з рушницею, зображеннями герба Війська Запорозького і сцени захоплення козаками Кафи. Портрети (графічні та маляр.) істор. постатей і сцени істор. подій є важливим інформ. джерелом. І. тісно пов’язана з ін. спец. істор. дисциплінами – біографістикою, геральдикою, генеалогією, вексилологією, уніформознавством, кінодокументознавством, фотодокументознавством, а також із соціальною психологією, мистецтвознавством тощо.

Літ.: Кондаков Н. П. История Византийского искусства и иконография по миниатюрам греческих рукописей. О., 1876; Арциховский А. В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. Москва, 1944; Логвин Г. Н. З глибин: давня книжна мініатюра XI–XVIII ст. К., 1974; Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва: Каталог стародруків, виданих на Україні. Кн. 1–3. Л., 1981–84; Степовик Д. В. Українська графіка XVI–XVIII століть. Еволюція образної системи. К., 1982; Рубан В. В. Український портретний живопис другої половини XIX – початку ХХ століть. К., 1986; Павленко С. Ф. Джерела зображальні // Джерелознавство історії України. К., 1998; Спеціальні історичні дисципліни: Навч. посіб. К., 2008.

Л. П. Маркітан

Стаття оновлена: 2011