Ілку Маріон Золтанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ілку Маріон Золтанович

І́ЛКУ Маріон Золтанович (27. 05. 1933, Ужгород – 24. 01. 2003, Львів) – графік і живописець. З походження угорець. Ґран-Прі ім. М. Каплара (Угорщина, 1996). Чл. НСХУ (1961). Закін. Ужгород. худож.-пром. уч-ще (1952; викл. Й. Бокшай, А. Ерделі, Ф. Манайло), Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1958; викл. Д. Довбошинський, Р. Сельський). Відтоді працював художником Львів. худож. комбінату; 1974–85 – в. о. доц. каф. арх-ри Львів. с.-г. ін-ту; від 1985 – доц. Львів. АМ. Співзасн. і голова Т-ва культури львів. угорців (від 1989). Учасник всеукр., всесоюз. і міжнар. худож. виставок. Персон. – у Львові (1993, 1997, посмертна – 2008). Осн. галузі – станк., монум.-декор. живопис та графіка. Улюблений жанр – пейзаж. Оформив кілька вистав для Польс. нар. театру у Львові. Як неперевершений майстер шаржу створив галерею ґротеск. рисунків на діячів укр. мист-ва і культури, політ. діячів, відомих мешканців Львова, акторів Польс. нар. театру.

Тв.: живопис – «Пейзаж із Рахова» (1959), «Старий рибалка» (1978; 1986), «Рахівський мотив» (1990), «Весна і осінь» (1992); ліногравюри – «Подружжя», «Сільські музики» (обидві – 1960), «Закарпатське подружжя» (1961), «Народні мотиви», «На новобудові» (обидві – 1963), «Десь на Верховині» (1966), «Верховино, мати моя», «Лісоруби» (обидві – 1967), «Онука», «Тут пройшла війна» (обидві – 1970), «Верховинські мотиви» (1980–83), «Міжгір’я» (1985), «Синя гора», «Зимова симфонія» (обидві – 1990), «Карпатські мотиви» (1992–94), «Мертва натура» (1999). Літ.: Львів сміється. М. Ілку, Е. Мисько, В. Патик. Виставка шаржів: Каталог. Л., 1999.

В. П. Бадяк

Стаття оновлена: 2011