Іллінська Варвара Андріївна
ІЛЛІ́НСЬКА Варвара Андріївна (19. 09. 1920, м. Іжевськ, нині Удмуртія, РФ — 11. 12. 1979, Київ) — археолог. Дружина О. Тереножкіна, мати А. Іллінського. Доктор історичних наук (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1941). Від 1945 працювала в Інституті археології АН УРСР (Київ): 1960–79 — старший науковий співробітник Досліджувала історію племен степ. і лісостеп. Скіфії раннього заліз. віку. Брала участь у Нікопол. експедиції , вивчала пам’ятки раннього заліз. віку на тер. Сум. обл., зокрема скіф. городище побл. с. Басівка (Ромен. р-ну), поселення побл. с. Малі Будки (Недригайлів. р-ну), кургани Посулля, а також бас. р. Тясмин на Черкащині. Співзасн. київ. школи скіфознавців.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Скіфська ваза VІ ст. до н. е. // Археологія. 1961. Т. 13; Басівське городище // Там само. 1965. Т. 18; Нариси стародавньої історії УРСР. К., 1967 (співавтор); Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. К., 1968; Раннескифские курганы бассейна р. Тясмин. К., 1975; Скифия VII–IV вв. до н. э. К., 1983 (співавтор); Памятники Лесостепи // Археология Укр. ССР. К., 1986. Т. 2 (співавтор). Літ.: Памяти Варвары Андреевны Ильинской // СА. 1981. № 2; Скорий С. А. «Гаряче бажаю продовжити навчання…, спеціалізуючись у скіфо-сарматському періоді» (до 90-річчя від дня народження В. А. Іллінської) // Археологія. 2010. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
