Іллічівський морський торговельний порт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іллічівський морський торговельний порт

ІЛЛІЧІ́ВСЬКИЙ МОРСЬКИ́Й ТОРГОВЕ́ЛЬНИЙ ПОРТ – державне підприємство у галузі морського транспорту. Підпорядк. Мін-ву транспорту та зв’язку України. Розташ. у м. Іллічівськ Одес. обл. Засн. 1958 (буд-во розпочато 1957) як вантажно-розвантажув. р-н Одеського морського торговельного порту із 6-ма портал. кранами та причалами заг. довж. 336 м. Обсяги переробки вантажів (вугілля, цемент, пісок, деревина) того року склали 335 тис. т, а вже 1960 зросли до 2,6 млн т. Від 1961 – самост. підпр-во із сучас. назвою. Від 1967 (у зв’язку зі збільшенням вантажообігу) належить до портів вищої категорії. 1972 впроваджено 1-у чергу АСК портом. 1976 уведено в експлуатацію контейнер. термінал довж. причалів 340 м, місткістю 5 тис. од. одночас. зберігання вантажів та потуж. 120 тис. контейнерів щороку. 1978 введено в дію міжнар. поромну переправу Іллічівськ–Варна (Болгарія) із 4-ма поромами місткістю 108 вагонів кожний і заг. потуж. бл. 5 млн т щороку; 1980 – автопором. комплекс із причалом довж. 280 м і складом для зберігання автотехніки місткістю понад 5 тис. од.; 1987 – міжпорт. базу з ремонту великотоннаж. контейнерів. Від 1987 порт – госпрозрахунк. підпр-во із самофінансуванням. Наприкінці 1980-х рр. обсяги вантажообігу досягли 20 млн т щороку; розпочато реконструкцію 1-го і 2-го причалів та прилеглих територій для створення сучас. високомеханізов. контейнер. терміналу пропуск. спроможністю 300 тис. контейнерів щороку. Нині обробка контейнерів здійснюється на 5-ти причалах заг. пропуск. спроможністю 1,15 млн од. щороку. Від 1997 діє комплекс із перевалки зерна (4 млн т щороку). 1998 уведено в експлуатацію комплекс з переробки мінерал. добрив потуж. 1,3 млн т щороку (2000, після реконструкції, пропускна спроможність зросла до 2 млн т); 2001 – допоміж. причал № 29 довж. 122 м для перевантаження зрідженого газу; 2004 – палив. термінал потуж. 1,8 млн т нафтопродуктів щороку. 2007 перевантаження навалоч. вантажів відкритого зберігання виокремлено у спеціалізов. комплекс потуж. 3 млн т щороку. Нині у структурі підпр-ва – універс. термінали та спеціалізов. комплекси із 29-ма причалами заг. довж. бл. 6 км, оснащеними сучас. перевантажув. устаткуванням (портал. крани вантажопідйомністю 5–40 т, контейнерні перевантажувачі – 45 т, автонавантажувачі – 1,5– 32 т, автомоб. крани – 5–50 т), буксирами, плавучими кранами вантажопідйомністю до 300 т та зерноперевантажувачами, танкерами-бункерниками тощо. Порт має можливість приймати судна осадкою бл. 13 м і переробляти понад 30 млн т вантажів щороку. Зберігання вантажів (бл. 1,5 млн т одночасно) забезпечують криті та відкриті склади пл. відповідно понад 27 тис. м2 та 575 тис. м2. 1999 портом перероблено 12,4 млн т, 2006 – 14,8 млн т, 2008 – бл. 19 млн т вантажів. Через порт здійснюють перевезення понад 100 країн світу. У соц. сфері функціонують готель, санаторій-профілакторій, оздоров. спорт. комплекс, низка гуртожитків, баз відпочинку, дитсадків. Нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора (1976). Кількість працівників (2009) – 8147 осіб. Тривалий час портом керували В. Хантадзе (1957–61, 1962–69), В. Золотарьов (1969–79), Б. Грабовий (1979–88), С. Стребко (1993–2002), від 2010 нач. – К. Лавріненко.

О. Л. Жулавська

Стаття оновлена: 2011