Ілля Валерій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ілля Валерій Павлович

ІЛЛЯ́ Валерій Павлович (23. 06. 1939, м. Балаклава, нині у складі Севастополя – 27. 07. 2005, Київ) – поет. Чоловік В. Отрощенко. Чл. НСПУ (1990). Літ. премія ім. В. Симоненка (1990). Навч. у Київ. та Моск. ун-тах. Від 1968 – відп. секр. Т-ва охорони природи; 1971–79 – художник-реставратор Музею нар. арх-ри і побуту УРСР; від 1989 – літ. консультант вид-ва «Радянський письменник»; від 1993 – гол. ред. ж. «Основа» (усі – Київ). Творчості І. притаманні глибинність асоц. мислення, закоріненість у нац. проблематику. Автор зб. «За туманами ковалi» (К., 1989), «Сварга» (Х., 1996), «Розширеними очима» (Л.; К., 2004).

Лiт.: Бажан М. Поезiя Валерiя Iллi // Вiтчизна. 1988. № 10; Осипчук В. Неймовiрний птах Валерiя Iллi // ЛУ. 1990, 27 груд.; Коцур Г. Валерій Ілля у моїй пам’яті // Київ. 2008. № 11–12.

П. М. Перебийніс

Стаття оновлена: 2011