Іловайські

ІЛОВА́ЙСЬКІ — родина промисловців. Батько і син.

Іван Григорович (1831– 83). Закін. школу гвардій. прапорщиків та кавалерій. юнкерів. Брав участь у Крим. війні (1853–56). У 1860–70-х рр. при­дбав і роз­ширив декілька невеликих шахт побл. слободи Макіївка Міуського округу Області Війська Донського (нині у межах м. Макіївка Донец. обл.). Згодом обʼ­єд­нав їх у один камʼяновугіл. рудник. 1866 у слободі Зуївка (нині смт Харциз. міської ради Донец. обл.) заснував ремонтно-мех. завод, який виготовляв парові машини та гірн. устаткува­н­ня. 1874 вперше обладнав паровими машинами 5 шахт та отримав замовле­н­ня на по­стача­н­ня коксу Перм. гармат. заводу (нині РФ; перший випадок транс­портува­н­ня вугі­л­ля на далеку від­стань). У тому ж році був одним з 5-ти ініціаторів склика­н­ня Зʼ­їзду гірничо­промисловців Пд. Рос. імперії. На­прикінці 1870-х рр. разом з промисловцем О. Алчевським створив Донец. та Олексіїв. гірн.-пром. товариства. 1880 побудував естакаду в Таганроз. порту (нині РФ), 1882 проклав залізницю Харцизьк–Бузанівка (Мишино). Був також великим земле­власником. 1882 на Всерос. пром.-госп. ви­ставці у Москві рудник Іловайського отримав ви­зна­н­ня одного з найкращих у Рос. імперії.

Дмитро Іванович (? — ?). Закін. С.-Петербур. гірн. ін­ститут (1880). У 1885 побл. Макіївки заснував ремонтно-мех. та маш.-буд. (згодом труболивар.) завод. 1894 брав участь у роз­роблен­ні проекту Рос.-Донец. товариства камʼяновугіл. і завод. промисловості. Був дир. Пд.-Рос. товариства пенькової та канат. промисловості, Харків. цукрорафінад., Голуб. гірн.-пром. та Головщин. цукр. т-в. 1897 спільно з франц. промисловцями Е. дʼЦас­селі, деʼНерво, Гастроном та бельгійцем Л. Лапортом створив Ген. товариство чавуноливар., залізороб. й сталеливар. заводів (згодом Рос. гірн. і металург. товариство «Уніон» зі штаб-квартирою у Парижі), яке 1899 від­крило Макіїв. металург. та сталеливар. завод. На 10-му Зʼ­їзді гірничо­промисловців Пд. Рос. імперії його обрано чл. по­стій. ревізій. комісії. 1892 він заснував робітн. с-ще Дмитріївський (нині м. Макіївка). Бригадира Війська Донського Д. Іловайського вважають засн. слобід Зуївка (1777), Харцизька (нині смт Троїцько-Харцизьк Харциз. міської ради Донец. обл., 1786) та Макіївка (дала назву м. Макіївка, 1787). На землях І., на місці залізнич. роз­ʼ­їздів, були створені с-ща Іловайськ і Харцизьк (нині міста Донец. обл.).

Літ.: Ляшенко В. Г. Пред­приниматель Иван Григорьевич Иловайский [ІІ половина ХІХ в. (Ша­хто­владелец, промышлен­ник)] // Летопись Донбас­са: Краевед. сб. Д., 1994. Вып. 2; Лыкова М. Пред­приниматель Донбас­са // Возможность. 2000. № 3; Корягин С. В. Иловайские. Серия «Генеалогия и семейная история Донского казачества». Москва, 2001. Вып. 17; Бикмулина И. В. Славный род Иловайских // Харцызск: время, события, люди. Д., 2009; Нестерцова С. М., Заярна Д. О. Родина Іловайських — пiд­приємцi пiвдня Росiї // Новi сторiнки iсторії Донбасу. Кн. 17–18. Д., 2009.

С. М. Нестерцова

Завантажити статтю